Координати: 52°4′48.000000099994″ пн. ш. 4°18′36.000000099999″ сх. д. / 52.08000° пн. ш. 4.31000° сх. д. / 52.08000; 4.31000
Очікує на перевірку

Гаага

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гааґа)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаага
нід. 's-Gravenhage
Герб Прапор
Герб Гаагиd Прапор Гаагиd
Основні дані
52°4′48.000000099994″ пн. ш. 4°18′36.000000099999″ сх. д. / 52.08000° пн. ш. 4.31000° сх. д. / 52.08000; 4.31000
Країна  Нідерланди[1]
Адмінодиниця Південна Голландія[2]
Столиця для Південна Голландія, Нідерланди[3] і Нідерланди

Межує з

— сусідні нас. пункти
Вассенаар, Лейдсендам-Ворбюрґ, Пейнакер-Нотдорп, Рейсвейк, Вестланд, Зутермер, Делфт ?
Засновано 13 століття
Площа 98,12 км² і 98,13 км²[4]
Населення 548 320 осіб (1 січня 2021)[5]
Висота НРМ 1 м
Водойма Північне море, Haagse Trekvlietd, Koninginnegrachtd
Назва мешканців нід. Hagenaar, нід. 's-Gravenhagenaar, нід. Hagenees, есп. hagano, фр. Haguenoise[6], фр. Haguenois[6], фр. Haguenaise[6], фр. Haguenais[6], словен. Haažan і словен. Haažanka
Міста-побратими Варшава, Палембанг, Назарет, Вифлеєм, Хуігальпа, Веньчжоу (вересень 2014)[7][8]
Телефонний код 070
Часовий пояс CET
GeoNames 2747372, 2747373
OSM r192737  ·R
Поштові індекси 2491–2599
Міська влада
mayor of The Hagued Jan van Zanend
Вебсайт denhaag.nl
Мапа
Мапа
CMNS: Гаага у Вікісховищі

Гаа́га або Гаа́ґа[9][10] (нід. Den Haag / 's-Gravenhage, МФА: [dɛnˈɦa:x] / [ˈsxra:vəˌɦa:ɣə]) — місто на заході Нідерландів, біля Північного моря, резиденція нідерландського уряду і парламенту, столиця провінції Південна Голландія та осідок нідерландського короля. У Гаазі розташовані відомі міжнародні правові фундації: Міжнародний суд ООН та Міжнародний кримінальний суд.

Хоча Гаага має багато назв (з особливим звучанням практично в усіх мовах), її офіційна назва — 's-Gravenhage, але нідерландці охочіше вживають скорочення Den Haag.

Історія

[ред. | ред. код]

Під назвою Die Haghe село вперше було згадано в документах 1242 року, зі значенням «територія графського полювання»; дійсно, графи Голландські мали павільйон для полювання у лісах, що простягались довкола міста. Цю першу споруду у 1248 році перебудував на замок Вільгельм II Голландський, граф Голландії та король Німеччини, що, бувши обраним у 1247 р. на цісаря Священної Римської імперії германської нації, зажадав збудувати резиденцію, що була б гідна його високого титулу. Замок був розширений за його сина — Флориса V, водночас з резиденцією розширилась і територія поселення. В XIV столітті Альберт Баварський, правитель Голландії, переводить сюди свій двір; відтоді замок стає офіційною резиденцією статгаудера і тут зосереджуються функції уряду.

У 1586 році тут збирались Генеральні штати Нідерландських провінцій, що повстали проти іспанських загарбників. Але, як не дивно, незважаючи на важливі події, що тут відбувалися, Гаага дістала статус міста тільки за Луї Бонапарта (якого посадив на голландський престол його брат Наполеон I). Коли в Нідерландах до влади повернулись Оранські, місто набуло дипломатичного статусу та стало місцем скликання конференцій 1899, 1907, 1929 та 1930 років.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Гаага поділяється на 8 міських районів:

Національні та міжнародні інституції

[ред. | ред. код]
Міжнародний суд
Королівська бібліотека Нідерландів

У Гаазі розташовано багато національних і міжнародних (150) інституцій, зокрема:

Демографія

[ред. | ред. код]

Кількість жителів міста (дані на 1 січня відповідного року)

  • 1969—563.600
  • 1974—494.700
  • 1979—458.200
  • 1980—456.886
  • 1984—445.213
  • 1985—443.456
  • 1986—443.961
  • 1990—441.506
  • 1993—444.661
  • 1999—440.743
  • 2000—441.094
  • 2003—463.841
  • 2010—489.271
  • 2015—515.880

Музеї та визначні пам'ятки

[ред. | ред. код]
Гаазький музей громадського транспорту: Трамвай № 164 1908 року випуску
Мауріцгейс
Мадюродам

У Гаазі багато музеїв. Деякі з них:

  • Музей Атлантичного валу (німецьких оборонних споруд Другої світової війни)
  • Скульптури біля моря
  • COMM (колишній Музей комунікацій)
  • Музей Ешера
  • Мадюродам («Голландія в мініатюрі»)
  • Сімейний парк Drievliet
  • Гаазька фотогалерея
  • Галерея принца Віллема V
  • Гаазький муніципальний музей
  • Тюремні ворота
  • Гаазький автобусний музей
  • Гаазький історичний музей
  • Гаазький музей громадського транспорту
  • Музей дитячих книжок
  • Музей району Лоусдуйнен (Loosduins Museum)
  • Музей Лувмана (музей автомобілів, автобусів та мотоциклів)
  • Мауріцгейс
  • Колекція Месдаха і Панорама Месдаха
  • Музеон (музей культури та науки)
  • Музей Бредіуса
  • Музей Мерманно (найстаріший книжковий музей у світі)
  • Музей історії музики
  • Голландський літературний музей
  • Міжнародний музей преси

Музика

[ред. | ред. код]
Гаазька консерваторія

До 17 століття у музичному житті Гааги велике місце займала гра на органі під час церковних служб, у яких іноді брали участь співаки-солісти і міські музиканти — так звані стадпейпери (що відали і навчанням музиці), а також гра на карійоні. Музичне життя пожвавлюється у 17 столітті. У другій половині століття влаштовуються вистави французької оперної трупи, даються публічні концерти, одні з перших в Європі. Організатором їх був гамбіст К. Хакуарт, який написав першу голландську оперу «Тріумфуюче кохання» (постановка у Гаазі у 1673 році). Крім досить поширеного домашнього музикування, у місті існували так звані музичні колегії.

У 18 столітті вони переростають у концертні товариства. Публічні концерти стають загальнодоступними і платними. Створюються капела під керівництвом німецького диригента А. Гронемана (з 1732 року виступає у «Воксголлі») і капела штатгальтера під управлінням німецького диригента К. Е. Графа, виступає оркестр під управлінням французького диригента Ж. М. Леклера (з 1762 року), влаштовуються сольні концерти юного В. А. Моцарта (1765), голландського скрипаля П. Хеллендала та інших віртуозів. Крім французького театру опери і балету (1682—1919), у Гаазі гастролюють також італійські (1760—61), німецькі (1774), фламандські, голландські, євр. та інші оперні трупи. У другій половині 18 століття Гаага перетворюється у великий центр нотодрукування (музичні видавці Б. Хуммел, Р. ван Лак, Л. Стехвей, І. Спангенберг та інші).

У 1815 році було засновано музичне товариство «Хармоніка», перетворене у 1821 році у товариство «Дилігенція», концерти якого займали центральне місце у музичному житті міста. Диригували ними німецькі диригенти С. Ганц (1819—1821), І. Любек (1826—1860), потім голландці — композитори Й. Ферхюлст (до 1886 року), Ріхард Хол (до 1898 року), диригент Віллем Менгельберг (до 1906 року). Концерти товариства «Майбутнє» (засноване у 1855 році на пожертвування співачки Єнні Лінд) вів німецький диригент В. Ніколаї. Значними подіями музичного життя Гааги були дводенні фестивалі (1834, 1842 і 1888), організовані «Товариством заохочення музики» (заснованого в Амстердамі). У 1826 році відкрилася перша голландська королівська музична школа (з 1908 — консерваторія). У 1875 році засновано Нідерландське об'єднання композиторів. Наприкінці 19 — початку 20 століття у Гаазі часто виступали зарубіжні артисти (у 1874—1918 роках на сцені «Будинку мистецтв і наук»), національний репертуар представляли музичні трупи з Амстердама і Роттердама. Власні оперні трупи у Гаазі існували недовго; успішніше інших працювала «Ко-опера-сі», яка поставила у 1920-х роках містерію «Беатриса» В. Ландре, «Кільце Нібелунгів» Ріхарда Вагнера.

Після Другої світової війни у Гаазі постійно виступає Нідерландський балет; гастролює Нідерландська опера з Амстердама, влаштовуються вистави Голландського фестивалю. З 1899 року провідний музичний колектив Гааги — оркестр «Резіденсі» (до 1918 року виступав під управлінням його засновника і директора консерваторії Генрі Віотта, потім Петера ван Анроя, Ф. Схюрмана і В. ван Оттерло). З 1905 року оркестр дає концерти у «Будинку мистецтв і наук». З ним виступали диригенти: Артуро Тосканіні, Генрі Вуд, Адріан Боулт, П'єр Монте, Герман Абендрот, Карл Шуріхт, Джордж Селл, Ернест Ансерме, Леонард Бернстайн. Популярністю користуються концерти королівської воєнної капели (заснована у 1829 році) на відкритому повітрі. Твори камерної музики виконують: хор та оркестр общинного музею, об'єднання «Камерна музика» (засноване у 1912 році), струнні квартети — «Музика» (1901—1914), Гаазький (1918—1930) і Рентгена (заснований у 1940 році); сучасних авторів: «Гаазький мистецький клуб» (заснований у 1945 році) і товариство «Нова музика»; хорової музики: змішані хори «Ексцельсіор» (заснований у 1881), «Голос народу» (заснований у 1907) та інші, чоловічі хори «Цецилія» (заснований у 1830), «Гаазькі співаки» (заснований у 1917) та інші. Найбільші концертні зали Гааги — «Хаутрюстхаллен», «Дилігенція», «Пульхрі Студіо», зали Общинного музею, «Будинок мистецтв і наук».

Спорт

[ред. | ред. код]

У Гаазі базується футбольний клуб АДО Ден Гаг, домашня арена — стадіон Кейосера. Також у місті базується аматорський футбольний клуб ГВВ, один з найстаріших футбольних клубів країни (заснований 1883 року).

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Клімат

[ред. | ред. код]

Гаага знаходиться в зоні помірного океанічного клімату (Cfb за класифікацією кліматів Кеппена). Через розташування на узбережжі в місті більш м'яка зима і прохолодніше літо, ніж у більшості віддалених від моря міст країни.

Клімат Гаагі
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 13,8 15,9 20,8 25,9 29,7 33,5 33,1 34,6 28,7 24,5 17,5 15,4 34,6
Середній максимум, °C 5,9 6,3 9,3 12,8 16,7 19,0 21,3 21,5 18,4 14,5 9,9 6,6 13,5
Середня температура, °C 3,6 3,6 6,1 8,7 12,5 15,1 17,4 17,5 14,8 11,3 7,4 4,3 10,2
Середній мінімум, °C 1,0 0,7 2,7 4,5 8,1 11,0 13,3 13,3 10,9 7,8 4,5 1,7 6,6
Абсолютний мінімум, °C −16,4 −14 −11,1 −4,4 −1,5 1,7 5,4 5,5 1,2 −4,4 −7,1 −10,6 −16,4
Норма опадів, мм 68.4 51.2 59.8 42.9 54.7 61.6 72.7 84.0 89.2 89.9 90.4 76.4 841.2
Кількість сонячних годин 65,5 89,6 133,7 190,5 229,0 216,1 227,4 207,1 145,5 110,3 61,1 49,2 1726,1
Кількість днів з опадами 12 10 11 9 9 9 10 10 12 13 14 13 132
Кількість сніжних днів 5 5 3 1 0 0 0 0 0 0 2 4 20
Вологість повітря, % 86 84 83 79 78 79 80 80 83 84 87 87 83
Джерело: Royal Netherlands Meteorological Institute (1981–2010 normal, snowy days normal for 1971–2000)[12]

Галерея

[ред. | ред. код]
Панорама центральної частини Гааги

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ https://gemeentegeschiedenis.nl
  3. ↑ Central Intelligence Agency The World Factbook — Washington, D.C.: Central Intelligence Agency, U.S. Government Printing Office, 1981. — ISSN 0277-1527; 1553-8133
  4. ↑ register of public bodies
  5. ↑ Kerncijfers wijken en buurten 2021 — 2021.
  6. ↑ а б в г http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  7. ↑ http://www.ezhejiang.gov.cn/wenzhou/2021-12/28/c_655465.htm
  8. ↑ http://www.ezhejiang.gov.cn/wenzhou/sistercities.html
  9. ↑ Що таке ГААҐА - УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 1 травня 2023.
  10. ↑ Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Нідерландів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 травня 2023.
  11. ↑ Lou Bandy: Entertainer - Historiën. Historiën (nl-NL) . 19 жовтня 2011. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 24 вересня 2018.
  12. ↑ Klimaattabel Valkenburg, langjarige gemiddelden, tijdvak 1981–2010 (PDF) (Dutch) . Royal Netherlands Meteorological Institute. Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2017. Процитовано 10 вересня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Den Haag
Нідерланди Це незавершена стаття з географії Нідерландів.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гаага&oldid=43137298