Габапентин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Габапентин
Систематизована назва за IUPAC
1-(aminomethyl)cyclohexaneacetic acid
Класифікація
ATC-код N03AX12
PubChem 3446
CAS 60142-96-3
DrugBank
Хімічна структура
Формула C9H17NO2 
Мол. маса 171,237 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 30—60% (перорально, варіює)
Метаболізм Не метаболізується
Період напіввиведення 5—7 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ТЕБАНТИН®,
ВАТ «Гедеон Ріхтер»,Угорщина
UA/3421/01/02
21.05.2015-21/05/2020
НЕЙРАЛГІН,
«Фармасайнс Інк.»,Канада
UA/1185/01/02
07.08.2014-07/08/2019
МЕДІТАН
ВАТ «Фармак», Україна
UA/12318/01/02
22.06.2012-22/06/2017
ГАБАЛЕПТ,
«Мікро Лабс Лімітед»,Індія
UA/7053/01/01
15.02.2013-15/02/2018
[1]

Габапентин  (англ. Gabapentin, лат. Gabapentinum) — синтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною структурою є аналогом гамма-аміномасляної кислоти[2][3], та належить до протисудомних препаратів.[4][5] Габапентин застосовується виключно перорально.[6][5] Габапентин уперше синтезований у лабораторії компанії «Parke-Davis», яка є субкомпанією «Pfizer»[7], та застосовується у клінічній практиці з 1993 року.[8]

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Габапентин — синтетичний лікарський препарат, який за хімічною структурою є структурним аналогом гамма-аміномасляної кислоти, яка є гальмівним медіатором у ЦНС[5][2], та відноситься до протисудомних препаратів. Незважаючи на те, що габапентин є хімічним аналогом ГАМК, механізм його дії відрізняється від механізму дії інших препаратів, які взаємодіють із ГАМК-рецепторами. Дослідженнями встановлено, що габапентин не взаємодіє із А- і В-ГАМК-рецепторами, а також із бензодіазепіновими, глютаматними, гліциновими та N-метил-d-аспартатними рецепторами.[6][5] Точний механізм дії габапентину натепер не встановлено[2][3], хоча при дослідженнях на щурах у деяких структурах головного мозку (зокрема, гіпокампі та неокортексі) виявлено новий вид пептидних рецепторів, які взаємодіють із габапентином, та, ймовірно, пов'язані із його протисудомною та анальгетичною активністю.[6][5] Габапентин також зв'язується із потенціал-чутливими кальцієвими каналами, зокрема із α2δ-1-субодиницею кальцієвих каналів, що може забезпечувати його знеболювальну дію.[9][2][3] Габапентин застосовується як допоміжний препарат при лікуванні парціальних епілептичних нападів[10][2][3], а також як препарат першої лінії при невропатичному болю (включно із постгерпетичним болем та діабетичній невропатії).[11][2][3] У частині клінічних досліджень вказано також ефективність габапентину при дискогенній попереково-крижовій радикулопатії[4], а також при фіброміалгії[12] та болі, асоційованій із злоякісними пухлинами, і нейропатичному болю центрального генезу (постінсультний біль, біль на фоні розсіяного склерозу та біль на фоні пошкодження спинного мозку).[2] Габапентин неефективний при ВІЛ-асоційованій сенсорній невропатії[13], при синдромі Зудека[en][14], а також при тинітусі.[15] Також згідно із дослідженнями FDA, проведеними у 2009 та 2010 роках, застосування габапентину пов'язане із підвищеним ризиком розвитку депресії та скоєння суїцидів[16][17], який пов'язаний із неконтрольованим безрецептурним застосуванням препарату.[18] При клінічних дослідженнях встановлено, що габапентин стимулює ріст аденокарциноми підшлункової залози у лабораторних щурів, механізм виникнення цього явища залишився невідомим, проте ці пухлини не метастазували, і не впливали на тривалість життя лабораторних тварин.[19]

Фармакокінетика

[ред. | ред. код]

Габапентин швидко всмоктується при пероральному застосуванні, біодоступність препарату варіює у залежності від прийнятої дози, та становить 60 % при дозі 300 мг, а при дозі 1600 мг лише близько 30 %. Максимальна концентрація габапентину досягається протягом 2—4 годин після прийому препарату. Препарат погано (лише на 5 %) зв'язується з білками плазми крові. Габапентин проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється у грудне молоко. Препарат практично не метаболізується в організмі, виводиться нирками у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату становить 5—7 годин, цей час може збільшуватися у хворих із порушенням функції нирок та осіб похилого віку.[6][5]

Показання до застосування

[ред. | ред. код]

Габапентин застосовується для лікування парціальних судом як у дорослих, так і дітей; як із вторинною генералізацією, так і без неї; а також при лікуванні нейропатичного болю в осіб старших 18 років.[6][5]

Побічна дія

[ред. | ред. код]

При застосуванні габапентину, як і при застосуванні інших протисудомних засобів, побічні ефекти виникають часто. Серед побічних ефектів препарату найчастішими є запаморочення (21 % випадків застосування), сонливість (16 %), периферичні набряки (8 %), порушення ходи (9 %).[2] При неконтрольованому застосуванні препарату зростає ризик самогубств.[18] Частими при застосуванні габапентину є також явища сексуальної дисфункції, серед яких найчастішими є зниження лібідо, відсутність оргазму та еректильна дисфункція.[20][21] Іншими побічними ефектами габапентину є[6][5]:

Протипокази

[ред. | ред. код]

Габапентин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату. З обережністю препарат застосовується при вагітності та годуванні грудьми. Габапентин застосовується при парціальних судомах у дітей від 3 років та при невропатичному болю у осіб старших 18 років.[6][5]

Форми випуску

[ред. | ред. код]

Габапентин випускається у вигляді желатинових капсул по 0,1; 0,3; 0,4 г; та таблеток по 0,6 і 0,8 г.[22]

Скандали

[ред. | ред. код]

У 2004 році корпорація «Pfizer» була визнана винною у скоєнні двох злочинів, та за рішенням суду виплатила 430 мільйонів доларів для врегулювання звинувачень у шахрайстві, зокрема, у рекламуванні застосування габапентину при станах та захворюваннях, при яких не було отримано схвалення FDA. За оцінками преси, обіг нейронтину (назва найрозповсюдженішої торгової марки габапентину в США) у 2003 році склав 2,7 мільярди доларів. Було встановлено, що компанія «Warner-Lambert» (яка пізніше була куплена «Pfizer») виплачувала хабарі лікарям для того, щоб вони призначали габапентин по несхваленим показах, а також дозволяли торговельним представникам компанії знаходитись у кабінеті під час прийому та одночасно рекламувати габапентин пацієнтам. Представники компаній доплачували лікарям за рекламу застосування габапентину по несхвалених показах на конференціях та симпозіумах, а також оплачували їм поїздки на Флориду, Гавайські острови та Олімпіаду в Атланті. Окрім цього спотворювались результати клінічних досліджень габапентину, зокрема представлялись виключно позитивні результати досліджень та затримувались негативні результати досліджень, пацієнти неправомірно включались або виключались із дослідження, неодноразово публікувались сфальсифіковані результати досліджень, а в дослідженнях застосовувалися завищені дози препаратів.[23][24][25][26]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 11 листопада 2016.
  2. а б в г д е ж и Нейропатическая боль. Клиническая эффективность габапентина в качестве препарата 1-й линии (рос.)
  3. а б в г д Сравнительная характеристика габапентина и прегабалина [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. а б ЭФФЕКТИВНОСТЬ ГАБАПЕНТИНА ПРИ ДИСКОГЕННОЙ ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВОЙ РАДИКУЛОПАТИИ [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. а б в г д е ж и к http://www.vidal.ru/drugs/molecule/450 [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. а б в г д е ж http://compendium.com.ua/akt/71/1041/gabapentinum [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Henney JE (August 2006). Safeguarding patient welfare: who's in charge? (PDF). Annals of Internal Medicine. 145 (4): 305—7. doi:10.7326/0003-4819-145-4-200608150-00013. PMID 16908923. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2009. Процитовано 11 листопада 2016. (англ.)
  8. Pitkänen, Asla; Schwartzkroin, Philip A.; Moshé, Solomon L. (2005). Models of Seizures and Epilepsy. Burlington: Elsevier. с. 539. ISBN 9780080457024. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 11 листопада 2016. (англ.)
  9. Kukkar Ankesh. Implications and mechanism of action of gabapentin in neuropathic pain. Archives of Pharmacal Research. 36: 237—251. doi:10.1007/s12272-013-0057-y. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 11 листопада 2016. (англ.)
  10. Gabapentin. The American Society of Health-System Pharmacists. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 23 жовтня 2015. (англ.)
  11. Attal N, Cruccu G, Baron R та ін. (Вересень 2010). EFNS guidelines on the pharmacological treatment of neuropathic pain: 2010 revision. Eur. J. Neurol. 17 (9): 1113—e88. doi:10.1111/j.1468-1331.2010.02999.x. PMID 20402746. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  12. Габапентин при хронической невропатической боли и фибромиалгии у взрослых [Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. Phillips, TJ; Cherry CL; Cox S; Marshall SJ; Rice AS (28 грудня 2010). Pai, Nitika Pant (ред.). Pharmacological treatment of painful HIV-associated sensory neuropathy: a systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. Plos One. 5 (12): e14433. Bibcode:2010PLoSO...514433P. doi:10.1371/journal.pone.0014433. PMC 3010990. PMID 21203440.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  14. Tran de, QH; Duong S; Bertini P; Finlayson RJ (Лютий 2010). Treatment of complex regional pain syndrome: a review of the evidence. Can J Anaesth. 57 (57(2)): 149—66. doi:10.1007/s12630-009-9237-0. PMID 20054678. (англ.)
  15. Aazh, H; El Refaie, A; Humphriss, R (Грудень 2011). Gabapentin for tinnitus: a systematic review. American Journal of Audiology. 20 (2): 151—8. doi:10.1044/1059-0889(2011/10-0041). PMID 21940981. (англ.)
  16. Suicidal Behavior and Ideation and Antiepileptic Drugs. U.S. Food and Drug Administration. Архів оригіналу за 1 серпня 2009. Процитовано 11 листопада 2016. (англ.)
  17. Patorno E, Bohn RL, Wahl PM та ін. (Квітень 2010). Anticonvulsant medications and the risk of suicide, attempted suicide, or violent death. JAMA. 303 (14): 1401—9. doi:10.1001/jama.2010.410. PMID 20388896. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  18. а б Neurontin packaging insert (PDF). U.S. Food and Drug Administration. 1 травня 2009. Архів оригіналу (pdf) за 14 грудня 2010. Процитовано 16 липня 2010. (англ.)
  19. Gabapentin Official FDA information, side effects and uses [Архівовано 8 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  20. Jeffrey K Aronson (4 March 2014). Side Effects of Drugs Annual: A worldwide yearly survey of new data in adverse drug reactions. Newnes. с. 137. ISBN 978-0-444-62636-3. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 13 листопада 2016. (англ.)
  21. American Psychiatric Association. The Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition.: DSM 5. bookpointUS. с. 482. GGKEY:LXJWL7ZHDAH. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 13 листопада 2016. (англ.)
  22. http://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/450 [Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  23. Berkrot, Bill (25 березня 2010). US jury's Neurontin ruling to cost Pfizer $141 mln. Reuters. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015. Процитовано 13 листопада 2016. (англ.)
  24. Bob Van Voris; Janelle Lawrence (26 березня 2010). Pfizer Told to Pay $142.1 Million for Neurontin Marketing Fraud. Bloomberg News. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 13 січня 2012. (англ.)
  25. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 13 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  26. П.Гетше. Смертельно опасные лекарства и организованная преступность: Как большая фарма коррумпировала здравоохранение. — Москва : Э, 2016. — С. 416. — ISBN 978-5-699-83580-5. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]