Габар
| Габар | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Дорослий габар (Танзанія)
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Micronisus gabar (Daudin, 1800)[2] | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Melierax gabar Daudin, 1800 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Габар[3] (Micronisus gabar) — хижий птах родини яструбових ряду яструбоподібних. Єдиний представник монотипового роду Габар (Micronisus).
Довжина тіла птаха становить 28–36 см, розмах крил 63 см. Виду притаманний статевий диморфізм: самки важать 167—240 г, а самці 90–173 г.[4][5]
Габар зустрічається в двох морфах. В птахів світлої морфи верхня частина тіла сірого кольору, стегна білі, на грудях біло-сірі смужки, хвіст темний. Близько 25 % габарів належать до меланістичної морфи і мають майже повністю чорне забарвлення. Восковиця і ноги габарів червоні, очі темні. У молодих птахів верхня частина тіла коричнувата, восковиця і ноги жовті.
.jpg)
Габари мешкають в Африці на південь від Сахари, за винятком басейну Конго, а також на південному заході Аравійського півострова.
Здебільшого габари населяють відкриті лісові масиви, зокрема ділянки акацієвого лісу в савані, міомбо. В посушливих регіонах півдня Африки, таких як пустелі Кару і Наміб габар мешкає в заростях поблизу водойм. Габара можна зустріти поблизу людських поселень.[6]
Виділяють три підвиди габара:[7][8][9]
- M. g. aequatorius: від Ефіопії до Габону, північної Замбії і Мозамбіку
- M. g. gabar: від південної Анголи до південного Мозамбіку і ПАР
- M. g. niger: від Сенегалу до Ефіопії, Камеруну і Південного Судану: в південно-західній частині Аравійського півострову (Ємен)
Габар активно полює, ловлячи здобич в польоті. Харчується пташками, ссавцями, зміями, ящірками і комахами. Були зафіксовані випадки нападу габара на колонії ткачиків.
.jpg)
Габари відкладають яйця з липня по грудень, пік припадає на вересень-листопад. В кладці 2-4 яйця, інкубаційний період триває 33-38 днів. Самка продовжує залишатися в гнізді ще 19–21 днів; в цей час самець приность до гнізда їжу. Пташенята покидають гніздо у віці 35–36 днів, через місяць стають самостійними.
Це численний і поширений вид птахів. МСОП вважає його таким, що не потребує особливих заходів зі збереження.
- ↑ BirdLife International (2012). Melierax gabar. Архів оригіналу за 15 травня 2016. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ F.M. Daudin: Traité élémentaire et complet d’ornithologie, ou, Histoire naturelle des oiseaux. T. 2. Paris: Chez l’Auteur... Duprat, 1800, s. 87. [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога)
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gabar Goshawk Melierax gabar. Oiseaux-birds. Архів оригіналу за 19 січня 2020. Процитовано 23 October 2016.
- ↑ A.C. Kemp & G.M. Kirwan: Gabar Goshawk (Micronisus gabar). W: J. del Hoyo, A. Elliott, J. Sargatal, D.A. Christie & E. de Juana (red.): Handbook of the Birds of the World Alive. Barcelona: Lynx Edicions, 2017. [dostęp 2017-06-05]. [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога)
- ↑ Melierax gabar (Gabar goshawk). Iziko Museums of South Africa. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 23 October 2016.
- ↑ Gabar Goshawk Micronisus gabar (Daudin, 1800). Avibase. Denis Lepage. Архів оригіналу за 1 квітня 2021. Процитовано 23 October 2016.
- ↑ Species account: Gabar Goshawk Micronisus gabar. Global Raptor Information Network (англ.). The Peregrine Fund. 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ Gabar Goshawk (Micronisus gabar) (англ.). IBC: The Internet Bird Collection. Архів оригіналу за 13 квітня 2016.
- Gabar Goshawk — Species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Знімки і записи габара. eBird (англ.). Cornell Lab of Ornithology.