Габашвілі Катерина Ревазівна

Габашвілі Катерина Ревазівна
груз. ეკატერინე გაბაშვილი
Народилася	16 червня 1851(1851-06-16) Горі, Тифліська губернія, Російська імперія
Померла	7 серпня 1938(1938-08-07) (87 років) Ахалкалакі (Каспський муніципалітет), Грузинська РСР, СРСР
Поховання	Дідубійський пантеон
Країна	Російська імперія  Грузинська Демократична Республіка  СРСР
Діяльність	письменниця, мемуаристка, есеїстка
Сфера роботи	грузинська література і дитяча література
Мова творів	грузинська
Жанр	проза
Габашвілі Катерина Ревазівна у Вікісховищі

Катерина Ревазівна Габашвілі (уроджена — Тархнішвілі (თარხნიშვილი)) (груз. ეკატერინე რევაზის ასული გაბაშვილი); 16 червня 1851, Горі, Російська імперія — 7 серпня 1938) — грузинська письменниця та громадська діячка. Одна з перших грузинських феміністок і активісток у боротьбі за права жінок.

Життєпис

Народилася в аристократичній родині. Представниця княжого роду.

Похована у Тбілісі на Дідубійському пантеоні.

Творчість

Катерина Габашвілі — видатна представниця грузинського критичного реалізму. Одна з перших ввела до грузинської літератури малий прозовий жанр — невеличке оповідання, есе. Літературні погляди письменниці сформувалися під впливом російських революційних демократів і «шістдесятників» XIX століття, особливий вплив на її творчість надав Ілля Чавчавадзе.

Дебютувала у прозі в 1870 році в газеті «Дроеба» («Час»).  

У своїх творах (романах та оповіданнях) зображала безправне життя селянства, соціальні та економічні суперечності грузинського села, зокрема, сільського вчителювання у Грузії другої половини XIX століття. (оповідання «Роман у Дідіхеві», 1881, «Кона», 1881, «Орена і Куче», 1883), створювала образи сільської інтелігенції, що віддає свої сили трудовому селянству (повісті «Сільський вчитель» — «Соплис масцавлебели», «Гамарджвебули Ніко» та інші). Ряд романів зображає трагічну долю жінки в умовах соціальної нерівності («Різні весілля» — «Схва да схва гвари корцили», 1881, «Обезкрилена» — «Пртебдагледжілі», 1912), процес деградації грузинської феодальної аристократії («Бенуар № 3», 1898).

Крім того, перу Катерини Габашвілі належать оповідання для дітей («Лурджа Магдані», «Сім'я Мшіерадзе», «Тінас Лекурі», «Чвені каклис хе» та інші).

В кінці життя видала спогади, випустила кілька збірок вибраних творів.

У 1955 році за мотивами одного з найбільш досконалих оповідань Габашвілі режисери Тенгіз Абуладзе та Реваз Чхеїдзе зняли художній фільм «Лурджа Магдани», відзначений нагородами Каннського кінофестивалю (1956) та кінофестивалю в Единбурзі (1956).

Література

• Хаханов А. С., Очерки по истории грузинской словесности, в. 4-х тт. — М., 1906;
• Барамидзе А., Радиани Ш., Жгенти Б., История грузинской литературы. — Тб., 1958.
• Д. Е. Габашвили Е. [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Литературная энциклопедия, — Т. 2.