Габашвілі Катерина Ревазівна
Габашвілі Катерина Ревазівна | ||||
---|---|---|---|---|
груз. ეკატერინე გაბაშვილი | ||||
Народилася | 16 червня 1851[1] Горі, Тифліська губернія, Російська імперія[2] | |||
Померла | 7 серпня 1938[2][1] (87 років) Ахалкалакі (Каспський муніципалітет), Грузинська РСР, СРСР | |||
Поховання | Дідубійський пантеон | |||
Країна | Російська імперія Грузинська Демократична Республіка СРСР | |||
Діяльність | письменниця, мемуаристка, есеїстка | |||
Сфера роботи | грузинська література[3] і дитяча література[3] | |||
Мова творів | грузинська | |||
Жанр | проза | |||
| ||||
Габашвілі Катерина Ревазівна у Вікісховищі | ||||
Катерина Ревазівна Габашвілі (уроджена — Тархнішвілі (თარხნიშვილი)) (груз. ეკატერინე რევაზის ასული გაბაშვილი); 16 червня 1851, Горі, Російська імперія — 7 серпня 1938) — грузинська письменниця та громадська діячка. Одна з перших грузинських феміністок і активісток у боротьбі за права жінок.
Народилася в аристократичній родині. Представниця княжого роду.
Похована у Тбілісі на Дідубійському пантеоні.
Катерина Габашвілі — видатна представниця грузинського критичного реалізму. Одна з перших ввела до грузинської літератури малий прозовий жанр — невеличке оповідання, есе. Літературні погляди письменниці сформувалися під впливом російських революційних демократів і «шістдесятників» XIX століття, особливий вплив на її творчість надав Ілля Чавчавадзе.
Дебютувала у прозі в 1870 році в газеті «Дроеба» («Час»).
У своїх творах (романах та оповіданнях) зображала безправне життя селянства, соціальні та економічні суперечності грузинського села, зокрема, сільського вчителювання у Грузії другої половини XIX століття. (оповідання «Роман у Дідіхеві», 1881, «Кона», 1881, «Орена і Куче», 1883), створювала образи сільської інтелігенції, що віддає свої сили трудовому селянству (повісті «Сільський вчитель» — «Соплис масцавлебели», «Гамарджвебули Ніко» та інші). Ряд романів зображає трагічну долю жінки в умовах соціальної нерівності («Різні весілля» — «Схва да схва гвари корцили», 1881, «Обезкрилена» — «Пртебдагледжілі», 1912), процес деградації грузинської феодальної аристократії («Бенуар № 3», 1898).
Крім того, перу Катерини Габашвілі належать оповідання для дітей («Лурджа Магдані», «Сім'я Мшіерадзе», «Тінас Лекурі», «Чвені каклис хе» та інші).
В кінці життя видала спогади, випустила кілька збірок вибраних творів.
У 1955 році за мотивами одного з найбільш досконалих оповідань Габашвілі режисери Тенгіз Абуладзе та Реваз Чхеїдзе зняли художній фільм «Лурджа Магдани», відзначений нагородами Каннського кінофестивалю (1956) та кінофестивалю в Единбурзі (1956).
- Хаханов А. С., Очерки по истории грузинской словесности, в. 4-х тт. — М., 1906;
- Барамидзе А., Радиани Ш., Жгенти Б., История грузинской литературы. — Тб., 1958.
- Д. Е. Габашвили Е. [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Литературная энциклопедия, — Т. 2.
- ↑ а б Національна бібліотека Ізраїлю
- ↑ а б Габашвили Екатерина Ревазовна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- Народились 16 червня
- Народились 1851
- Уродженці Горі
- Померли 7 серпня
- Померли 1938
- Померли в Грузії
- Поховані в Дідубійському пантеоні
- Грузинські громадські діячі
- Письменниці XIX століття
- Грузинські письменниці
- Письменниці Російської імперії
- Письменниці XX століття
- Письменниці-феміністки
- Російські феміністки
- Грузинські феміністки