Перейти до вмісту

Гаврило-Барзул Марія Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гаврило-Барзул Марія Андріївна
Народилася23 липня 1920(1920-07-23)
Рокосово, Хустський район, Бережська жупа, Підкарпатська Русь, Перша чехословацька республіка
Померла23 серпня 2002(2002-08-23) (82 роки)
Копашново
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьвишивальниця
Нагороди
бронзова медаль ВДНГ заслужений майстер народної творчості Української РСР

Марія Андріївна Гаври́ло (до шлюбу Барзул; нар. 23 липня 1920, Рокосово — пом. 23 серпня 2002, Копашново) — українська майстриня художньої вишивки і килимарства; заслужений майстер народної творчості УРСР з 1988 року. Нагороджена бронзовою медаллю ВДНГ.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 23 липня 1920 року в селі Рокосовому (тепер Хустський район Закарпатської області, Україна) в багатодітній селянській сім'ї. Навчаючись у Королеві в горожанській школі[1]. 1939 року закінчила Ужгородську учительську семінарію.

Впродовж 19521972 років очолювала студію художньої вишивки Палацу піонерів у місті Хусті. З 1972 року працювала в Хустській школі-інтернаті[1].

Померла в селі Копашновому Закарпатської області 23 серпня 2002 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Серед робіт рушники, у яких стилізовано етнічний закарпатський геометричний і квітчастий орнамент, килими, скатертини, панно, сорочки, доріжки.

У селах Хустського і Рахівського районів Закарпатської області зібрала і художньо відтворила понад 500 народних орнаментів.

Брала участь у всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставках з 1955 року, у всесоюзному фестивалі народних талантів у Москві, де її роботи були високо оцінені, а вона нагороджена золотою медаллю. Лауреат всесоюзної виставки «Самодіяльні художники Батьківщини», яка відбулася у 1977 році[1]. Персональна виставка пройшла у 1979 році.

Вироби майстрині зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Хустському краєзнавчому музеї. У художньому музеї міста Торонто зберігається вишитий портрет Тараса Шевченка і рушник, який подарувала майстриня українській діаспорі Канади, делегація якої перебувала на Закарпатті[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Іван Хланта, Юрій Шимон. Веселки її життя (до 100-річчя від дня народження вишивальниці Марії Гаврило) / Золота пектораль. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.

Література

[ред. | ред. код]