Гагарінський Юрій Володимирович

Гагарінський Юрій Володимирович
Гагарінський Юрій Володимирович
Народився	16 лютого (1 березня) 1915; Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	22 січня 1976 (60 років); Владивосток, РРФСР, СРСР
Діяльність	хімік
Alma mater	Хімічний факультет МДУd
Галузь	неорганічна хімія
Вчене звання	члени-кореспонденти РАНd
Науковий ступінь	доктор хімічних наук
Нагороди

Юрій Володимирович Гагарінський (16 лютого (1 березня) 1915, село Петрівка, Гадяцький повіт, Полтавська губернія — 22 січня 1976, Владивосток) — радянський хімік-неорганік, доктор хімічних наук (1964), професор (1967), член-кореспондент Академії наук СРСР (1970).

Біографія

Син сільського лікаря (п'ята дитина в сім'ї, мати народила його в 48 років). Після смерті батька переїхав до Москви, де на той час вже жили старші брати і сестри.

Закінчив хімічний факультет МДУ (1937, з відзнакою). Збирався вступати до аспірантури, але через те, що вказав в анкеті, що брат служив у Білій армії та потім емігрував до Болгарії, був виключений з комсомолу.

Вчитель математики та фізики середньої школи у Рєдкино (Калінінська область) (1937—1939), змінний інженер на Клинській фабриці штучного волокна (1939—1941).

У 1941—1946 служив у РСЧА, учасник німецько-радянської війни, останнє військове звання підполковник, посада — начальник хімічного відділу армії. Після демобілізації — науковий співробітник на кафедрі термохімії МДУ.

У 1947—1961 працював у «закритому» НДІ хімічної промисловості СРСР. Учасник атомного проєкту, займався питаннями хімії та технології урану, полонію, тритію та інших радіоактивних елементів. Тема хімії та технології отримання фторидів урану лягла в основу його кандидатської та докторської дисертацій, а потім написаної спільно з Л. Хрипіним монографії «Тетрафторид урану».

У 1961 році переїхав до Новосибірська, науковий співробітник Інституту неорганічної хімії СВ АН СРСР, керував лабораторією хімії урану та торію. Із 1966 року — у Відділі хімії Далекосхідної філії АН СРСР, яка під його керівництвом в 1970 році була рефомована в Далекосхідний науковий центр.

Доктор хімічних наук (1964). Професор (1967). Член-кореспондент АН СРСР (1970)^[1].

Область наукових інтересів: термодинамічні властивості галогенідів, оксидів та інших сполук урану, кристалічних структур неорганічних сполук.

Звання та нагороди

Нагороджений орденами Червоної Зірки (1944), Вітчизняної війни I ступеня (1945), Трудового Червоного Прапора (1975).

Примітки

↑ Персональна сторінка Юрия Владимировича Гагаринского на офіційному сайті РАН (рос.)

Література

Гагаринский Юрий Владимирович // Вешин — Газли. — Москва : Советская энциклопедия, 1971. — (Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 5).

Посилання

[1] Персональна сторінка Юрия Владимировича Гагаринского на офіційному сайті РАН (рос.)

[1]