Координати: 56° пн. ш. 38° сх. д. / 55.7086° пн. ш. 37.5839° сх. д. / 55.7086; 37.5839
Очікує на перевірку

Гагарінський тунель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

56° пн. ш. 38° сх. д. / 55.7086° пн. ш. 37.5839° сх. д. / 55.7086; 37.5839

Підземна платформа Площа Гагаріна в залізничному тунелі

Гагарінський тунель — триярусний автомобільний і залізничний тунель у Москві, розташований на Третьому транспортному кільці, проходить під площею Гагаріна. Довжина автомобільного тунелю близько 1100 м, залізничного — близько 900 м. Ввведено в експлуатацію в грудні 2001 року[1].

Тунель має по 4 смуги для автотранспорту в обидва боки, залізнична секція — дві головні колії.

Тунелем прямує двоколійна електрифікована дільниця Малого кільця Московської залізниці з розташованою на ній платформою Площа Гагаріна[2][3]. Пуск пасажирського руху відбувся 10 вересня 2016 року[4]. Весь тунель знаходиться в межах станції Канатчиково, основний колійний розвиток якої починається відразу на південний схід від тунелю. Це єдиний тунель на Малому кільці МЗ.

Історія

[ред. | ред. код]

Гагарінський тунель споруджений в ході реконструкції Третього транспортного кільця. Знаходиться на високому правому березі Москви-ріки, є продовженням Андріївського моста. Має неглибоке закладення, складається з двох труб завширшки 20 метрів, які розділені між собою непроникною перегородкою. Допустима швидкість руху транспорту в тунелі становить 100 км/годину. У години пік по тунелю проїжджає від 5 до 7 тис. автомобілів щогодини[1].

Правий по ходу руху в тунелі проїзд призначений для виїзду на Ленінський проспект для руху в сторону центру, лівий - для виїзду з вулиці Косигіна на проспект 60-річчя Жовтня. Перекриттям тунелю проходить проїжджа частина Ленінського проспекту і упорядкована пішохідна зона[5][6].

Тунель обладнаний системами відеоспостереження постів ДПС і ГУП «Гормост», системами гасіння вогню і димовидалення, а також евакуаційними виходами на випадок надзвичайних подій

При будівництві тунелю, в ньому опинилися і залізничні колії Малого кільця МЗ, що проходили раніше по поверхні[3][6][7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б СМУ-1 Метростроя — Гагаринский тоннель. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 вересня 2016.
  2. Ленский И. Л. Московская кругосветка: второй век, вторая жизнь. — М. : Деловой ритм, 2013. — 192 с. — ISBN 978-5-903291-16-8
  3. а б Гагаринский тоннель, Центральный административный округ, Хамовники. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 вересня 2016.
  4. Ольга Колтунова (18 грудня 2015). Шестое московское кольцо. Как МКЖД поможет разрешить транспортные проблемы столицы. Гудок. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 31 грудня 2015.
  5. Гагаринский тоннель капитально отремонтируют. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 вересня 2016.
  6. а б Станция Канатчиково. Нужны и грузы, и пассажиры. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 вересня 2016.
  7. Моспрогулка: Гагаринский тоннель. Блог о Москве и её примечательностях. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 вересня 2016.