Очікує на перевірку

Гаджибеков Узеїр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гаджибеков Узеїр Абдул-Гусейн огли)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Узеїр Гаджибеков
азерб. Üzeyir bəy Əbdülhüseyn oğlu Hacıbəyli
Народився18 вересня 1885(1885-09-18)[4]
Аґджабеді, Шушинський повіт, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія
Помер23 листопада 1948(1948-11-23)[1][2][…] (63 роки)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР[1]
·серцева недостатність
ПохованняАлея честі
Країна Російська імперія
 Азербайджанська Демократична Республіка
 СРСР
Діяльністьдиригент, композитор, музичний педагог, письменник, журналіст, музичний етнограф, драматург, музикознавець, фольклорист
Галузьмузика[5], народна музика[5], фольклористика[5] і музикознавство[5]
Alma materЗакавказька учительська семінарія
Відомі учніКара Караєв
Знання мовазербайджанська[2][6] і російська[5]
ЧленствоСпілка композиторів СРСР
Роки активності1904 — 1948
Жанропера, класична музика і мугам
Magnum opusГімн Азербайджану
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяВКП(б) (23 листопада 1948)
Конфесіяіслам
БатькоMirza Abdulhuseyn bey Hajibeyovd
Брати, сестриDjeyhoun Hadjibeylid і Zulfugar Hajibeyovd
Автограф
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Кавказу» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія 2 ступеня Сталінська премія 2 ступеня народний артист СРСР Народний артист Азербайджанської РСР заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР
IMDbID 0354495
Сайтhajibeyov.com

Узеїр Абдул-Гусейн-огли Гаджибе́ков (азерб. Üzeyir bəy Əbdülhüseyn oğlu Hacıbəyli; 18 вересня 1885 — 23 листопада 1948) — азербайджанський композитор, дослідник азербайджанської та східної музики (мугаму), диригент, публіцист, фейлетоніст, драматург і педагог, дійсний член АН Азербайджану (1945), професор (1940), Заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1935), народний артист Азербайджанської РСР (1937), народний артист СРСР (1938), двічі лауреат сталінських премій (1941, 1946), депутат Верховної Ради СРСР 1-го й 2-го скликань (1937, 1941), ректор азербайджанської державної консерваторії (1928—1929).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у селищі Агджабеди Шушинського повіту в родині сільського писаря. У юному віці брав уроки мугамного співу й навчався грати на азербайджанських народних інструментах. З 1899 по 1904 роки навчався у вчительській семінарії в місті Горі. 1911 року вчився у Московській консерваторії, а 1912 — в Петербурзькій.

Із встановленням в Азербайджані радянської влади (1920) композитор представив у Народний комісаріат освіти Азербайджанської РСР доповідь про необхідність відкриття музичної академії й народної консерваторії, а також про передачу їм будинків колишніх музичних шкіл. У наступні роки Узеїр Гаджибеков керував створеною з його ініціативи Азербайджанською тюркською музичною школою. В 1925 році його обрали депутатом Бакинської Ради депутатів трудящих, а в наступному році він став проректором Азербайджанської державної консерваторії.

В 1931 році Узеїр Гаджибеков організував оркестр народних інструментів, а в 1936 — державний хор. 1939 року композитора призначили ректором Азербайджанської державної консерваторії та обрали членом організаційного комітету І з'їзду Союзу композиторів СРСР. У вересні 1945 року Гаджибеков був призначений директором Інституту мистецтв АН Азербайджанської РСР. Помер композитор 23 листопада 1948 року в Баку від серцевої недостатності.

Творчість

[ред. | ред. код]

Узеїра Гаджибекова можна вважати основоположником азербайджанської композиторської школи.

У творчості Гаджибекова елементи азербайджанської народної музики були пристосовані до класичних європейських традицій. Гаджибеков вважається автором першої азербайджанської опери — «Лейлі та Меджун». Загалом же Гаджебеков є автором 7 опер і 3 оперет. За виключенням опери «Керогли», Гаджибеков також сам був автором лібрето до своїх творів.

Гаджибеков став автором одразу двох азербайджанських гімнів — сучасного, написаного 1918 року на слова Ахмеда Джавада, та радянського — на слова Самеда Вургуна, що був офіційним гімном Азербайджанської РСР в 1944 — 1992 роках.

Визначною є роль Узеїра Гаджибекова як дослідника традиційної азербайджанської та загалом східної музики (мугаму). Його праця «Основи азербайджанської народної музики» стала фундаментальним дослідженням на цю тему, а також концептуальною основою для композиторства як самого Гаджибекова, у його намаганні творити академічну музику на основі розуміння традиційного сприйняття музики азербайджанцями (зокрема, й при створенні опери «Керогли», що вважається вершиною його творчості), так і для інших композиторів азербайджанської школи (таких як учень Гаджибекова Ґара Ґараєв або Фікрет Аміров з його симфонічними мугамами).

Іменем Гаджибекова названі проспект в Баку, Бакінська музична академія, Азербайджанський державний симфонічний оркестр, а також заснована в Азербайджані Державна премія за заслуги в області культури. День народження Узеїра Гаджибекова, 18 вересня, відзначається в Азербайджані як День музики.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11895850X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
  4. ↑ Азәрбајҹан Совет Енсиклопедијасы: [10 ҹилддә] — Бакы: Азәрбајҹан Совет Енсиклопедијасынын Баш Редаксијасы, 1976. — Т. 10. — С. 147.
  5. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ CONOR.Sl

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гаджибеков_Узеїр&oldid=43323508