Гаджикасимов Онєгін Юсиф-огли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаджикасимов Онєгін Юсиф-огли
азерб. Onegin Yusif oğlu Hacıqasımov
Народився4 червня 1937(1937-06-04)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Помер30 червня 2002(2002-06-30) (65 років)
Оптина пустинь, Козельський район, Калузька область, Росія
·онкологія
ПохованняLyamtsino, Moscow Oblastd
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьпоет, чернець, поет-пісняр, перекладач
Alma materЛітературний інститут імені Горького
Мова творівросійська
Жанрлірика і естрада
Конфесіяправослав'я

Онєгін Юсифогли Гаджикасимов (азерб. Onegin Yusif oğlu Hacıqasımov; ієросхимонах Симон; 4 червня 1937, Баку — 30 червня 2002, Оптіна пустинь, Калузька область) — радянський поет-пісняр, згодом ієросхимонах Оптіної пустині. [1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Батьки належали до аристократичних родин, з яких пішли багато відомих у історії  і культурі Азербайджану політиків, юристів, лікарів, літераторів.


Батько — Юсиф-бей Гаджикасимов (18921960), закінчив юридичний факультет Московського університету.

Мати — Махтабан-ханум Гаджикасимова (19051980), знавець російської літератури і поезії. У рік народження сина відзначалося 100-річчя з дня смерті Олександра Сергійовича Пушкіна, і син був названий на честь улюбленого героя матері — Євгенія Онєгіна.

Молодший брат Онєгіна, Нізамі (19422003), що народився в рік 800-річчя поета Нізамі Гянджеві, був названий на його честь.

Онєгін закінчив Літературний інститут імені Горького у Москві і став згодом одним з найпопулярніших поетів-піснярів СРСР 1960-1980-х років. Онєгін Гаджикасимов  переклав російською мовою багато іноземних пісень.

У 1985 році прийняв православ'я. Був хрещений з ім'ям Олег. Навесні 1989 року Олег Гаджикасимов прийшов паломником у відновлений монастир Оптіна пустинь.  В журналі чергувань розписувався «Гакасимов», приховуючи від усіх свою колишню мирську славу. 3 грудня 1989 року, напередодні престольного свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, був прийнятий до числа братії Оптіної пустелі. 

У 1991 році намісником монастиря архімандритом Венедиктом (Пеньковим) пострижений у чернецтво з іменем Сілуан. Пізніше був пострижений у велику схиму з ім'ям Симон.

Помер 30 червня 2002 року від раку. Похований на кладовищі села Лямцино Домодєдовського району Московської області[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Онегин Гаджикасимов. Жизнь после славы [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.] // Вести (телеканал).
  2. Храм для Онегина. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 5 березня 2018.