Гадюка сеоанська

? Гадюка сеоанська
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Плазуни (Reptilia) Ряд: Лускаті (Squamata) Підряд: Змії (Serpentes) Родина: Гадюкові (Viperidae) Підродина: Гадюкові (Viperinae) Рід: Гадюка (Vipera) Вид: Гадюка сеоанська
Біноміальна назва
Vipera seoanei Lataste, 1879
Мапа поширення Vipera seoanei.
Синоніми
* Vipera berus seoanei Lataste, 1879 [Pelias] seoanei — A.F. Reuss, 1927 Vipera seoanei — Saint-Girons & Duguy, 1976 Vipera seoanei seoanei — Braña & Bas, 1983 Vipera (Vipera) seoanei — Obst, 1983 Vipera seoannei Bon, 1987 (ex errore) V[ipera]. seoanei latastei — González, 1991 (ex errore?)
Посилання
Вікісховище: Vipera seoanei Віківиди: Vipera seoanei EOL: 790152 ITIS: 635001 МСОП: 61594 NCBI: 110211

Гадюка сеоанська (Vipera seoanei) — вид отруйних змій родини гадюкових (Viperidae).

Етимологія

Гадюка названа на честь іспанського натурліста XIX століття Віктора Лопеса Сеоане.

Опис

Тіло завдовжки до 75 см. Вона схожа на гадюку звичайну, відрізняється лиш піднятим догори носом та тим, що у центральній частині голови щитни фрагментарні. Забарвлення у сеоанської гадюки мінливе: переважно бежевого кольору, але можуть бути він світло-коричневого до сірого з мінливим малюнком. Отрута змії дуже сильна, але летальних випадків серед людей не зареєстровано, бо змія кусає неоохоче та мешкає переважно далеко від людських поселень.

Поширення

Гадюка сеоанська поширена на півночі Іспанії та Португалії.

Охорона

Раритетний вид плазунів, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: вид, близький до стану загрози зникнення).

Література

• Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 409—410). ISBN 978-1-4081-5459-5

Посилання

• Golay P, Smith HM, Broadley DG, Dixon JR, McCarthy CJ, Rage J-C, Schatti B, Toriba M. 1993. Endoglyphs and Other Major Venomous Snakes of the World: A Checklist. Geneva: Azemiops. 478 pp.
• Lataste F. 1879. Diagnose d'une vipère nouvelle d'Espagne. Bulletin de la Société zoologique de France 4: 132. («Vipera berus seoanei, nov. subsp.»)
• Mertens R, Müller L. 1928. Liste der amphibien und reptilen Europes. Abh. Senckenb. Naturf. Ges. 45: 1-62.
• The Reptile Database: Vipera seoanei
• Vipera seoanei в Червоному списку МСОП