Гайдаржи Ілля Трифонович
| Гайдаржи Ілля Трифонович | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Полковник м/с | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження | 26 жовтня 1959 (65 років) Копчак | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Приналежність |  Україна | ||||||||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||||||||
| Рід військ |  Медичні сили | ||||||||
| Війни / битви | |||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
Ілля́ Три́фонович Гайдаржи́ (* 1959) — полковник медичної служби Збройних сил України, Заслужений лікар України (2015)[1].
Батько — Трифон Георгійович, бухгалтер колгоспу села Копчак у Молдові, мати — Софія Іванівна, виноградар, батьки виховали п'ятьох дітей.
1976 року вступив до Кишинівського медичного інституту. На четвертому курсі перевівся до Куйбишевського медичного, військовий факультет. Працював ординатором у медичному батальйоні біля міста Копчатай, Казахська РСР. У госпіталях Ташкента й Алма-Ати оперував поранених радянських вояків з Афганістану, був у літаках, що звідти перевозили поранених. Майстер спорту СРСР по самбо, учасник сьомої Спартакіади народів СРСР. 1997 року оперував у Югославії поранених українських і французьких миротворців. Начальник клініки Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, Одеса. Здійснив понад 25 000 операцій.
З дружиною Надією Федорівною виховали дочку Тетяну й сина Олександра — теж медика.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку також відзначений:
- орденом Богдана Хмельницького II ступеня [2]
- орденом Богдана Хмельницького III ступеня [3]
- орденом Данила Галицького[4]
- орденом святого Пантелеймона (27 липня 2024)[5]
Має також радянські нагороди:
- орденом «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
- медаллю «За відзнаку у військовій службі» I ступеня
- ↑ Указ Президента України від 10 жовтня року № 575/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України»
- ↑ Указ Президента України від 2 серпня року № 500/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 5 грудня року № 408/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Збройних Сил України»
- ↑ Указ Президента України від 17 квітня року № 230/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Рішення Поважної Ради від 27 липня 2024. 27 липня 2024. Архів оригіналу за 31 липня 2024.
- Одеський лікар від Бога [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Мирні будні військового хірурга [Архівовано 6 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Три війни та сорок тисяч операцій фронтового хірурга [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Коли хірургія — не робота, а сенс життя [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Полковники (Україна)
- Народились 26 жовтня
- Народились 1959
- Заслужені лікарі України
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Кавалери ордена Данила Галицького
- Нагороджені орденом святого Пантелеймона
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі»
- Майстри спорту СРСР
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Українські військові лікарі
- Полковники медичної служби (Україна)