Перейти до вмісту

Гайдудороґ

Координати: 47°49′00″ пн. ш. 21°30′00″ сх. д. / 47.816666666667° пн. ш. 21.5° сх. д. / 47.816666666667; 21.5
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гайдудороґ
угор. Hajdúdorog
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 47°49′00″ пн. ш. 21°30′00″ сх. д. / 47.816666666667° пн. ш. 21.5° сх. д. / 47.816666666667; 21.5

Країна  Угорщина
Регіон Північний Великий Альфельд
Медьє Гайду-Бігар
Мер Чіґе Томаш
Перша згадка 1301
Площа 100,65 км²
Висота центру 130  м
Населення 8677 осіб (1 січня 2015)
Густота населення 85,66  осіб/км²
Національний склад угорці
Міста-побратими Штей, М'єркуря-Ніражулуй
Часовий пояс CET, UTC+1 і UTC+2
Телефонний код 52
Поштовий індекс 4087
GeoNames 720290
Офіційний сайт hajdudorog.hu
Гайдудороґ. Карта розташування: Hungary
Гайдудороґ
Гайдудороґ
Гайдудороґ (Hungary)
Мапа

Гайдудороґ (угор. Hajdúdorog) — місто на сході Угорщини в регіоні Північний Великий Альфельд, у медьє Гайду-Бігар.

Географія

[ред. | ред. код]

Гайдудороґ знаходиться за 30 кілометрів на північний захід від Дебрецена та за 20 кілометрів на північний захід від міста Ньїредьгаза. Місто розташоване в рівнинній місцевості на схід від національного парку Гортобадь. Місто зв'язане місцевими автодорогами з навколишніми містами. У місті є залізнична станція на гілці Дебрецен — Тисалйок.

Історія

[ред. | ред. код]

Гайдудороґ є одним з так званих «старих гай­дуцьких міст». Перша письмова згадка про місто походить з 1301 року[1].

У місті діє Гайдудорозька єпархія, яка була створена 1912 року Францом Йосифом І під тиском угорського уряду і затверджена Пієм X. До складу її входило 162 парафії. Вірні Гайдудорозької єпархії — угорці східного обряду, переважно нащадки мадяризованих русинів-українців, які компактними островами і в діаспорі жили в північно-східній частині Угорщини, продовжуючи закарпатські українські поселення в Паннонській низовині.

У 17—18 ст. серед них існувала ще «руська» національна свідомість і деякі форми власного культурного життя. Зугорщення охопило їх у 19 ст., руйнуючи рештки самобутности в церковно-слов'янській мові та церковній організації. В кінці 19 століття серед мадяризованого кліру і світської інтелігенції почався підтриманий угорським урядом рух за запровадження угорської богослужбової мови в мадяризованих парафіях та за відокремлення їх від українських мукачівської і пряшівської єпархій. Проте в Римі таких ініціатив не підтримували. Перший переклад Літургії Івана Золотоустого угорською з'явився у 1795 році, а протягом ХІХ століття було ще кілька видань.

На гербі знаходиться турецька голова, проштрикнута шаблею. Це з часів боротьби угорців проти турків, коли угорці були під владою Османської імперії.

Населення

[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2015 року населення міста становить 8677 осіб.

Населення за роками:

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Собор Введення в храм Пресвятої Богородиці (греко-католицький), Гайдудороґ

У 1912 року Франц Йосиф I під тиском папи Пія X заснував Гайдудорозьку греко-католицьку єпархію, після чого місто стало центром угорської греко-католицької церкви[2].

З 2015 року — центр греко-католицької метрополії. Головна визначна пам'ятка міста — кафедральний греко-католицький собор «Введення в храм Пресвятої Богородиці».

Галерея

[ред. | ред. код]

Поріднені міста

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gregorius Fejér. Codex Diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis, 8. kötet/5 (Latin nyelven), 18. (1835)
  2. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Том 1. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
  3. Іштван Удварі Єпископ Андрій Бачинський — видатний представник русинського просвітництва

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Офіційний сайт(угор.)