Очікує на перевірку

Гайдук Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гайдук Микола Миколайович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження9 грудня 1974(1974-12-09)
Нікополь, Дніпропетровська область, УРСР
Смерть13 червня 2017(2017-06-13) (42 роки)
Луганське, Донецька область, Україна
(артилерійський обстріл)
ПохованняНікопол
Alma MaterДІППКП
Військова служба
Роки служби2014—2016, 2016—2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Командування
Командир відділення — командир бойової машини
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Мико́ла Микола́йович Гайду́к (нар. 9 грудня 1974(19741209), м. Нікополь, Дніпропетровська область, Українська РСР — 13 червня 2017, смт Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1974 року в Нікополі. Навчався у Нікопольській середній школі № 4. Закінчив Нікопольський металургійний технікум за спеціальністю «Інструментальне виробництво». 2007 року закінчив Державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості, Технологічний факультет. Майстер спорту з кікбоксингу.

Під час російської збройної агресії проти України у 2014 році пішов на фронт добровольцем, брав участь в антитерористичній операції в районі Горлівки, Нью-Йорка.

Після демобілізації займався волонтерством та громадською діяльністю, очолив «Асоціацію учасників бойових дій Нікопольщини». Взимку 2017 року брав участь у громадській акції «Блокада торгівлі з окупантами» (транспортна блокада окупованих територій Донецької та Луганської областей)[1]. Згодом підписав контракт і у травні 2017 року знову вирушив на передову. Виконував завдання на «Світлодарській дузі».

Старший солдат, командир відділення — командир бойової машини 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот» 53-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2026, м. Сєвєродонецьк.

Загинув 13 червня 2017 року близько 23:15 внаслідок артилерійського обстрілу взводного опорного пункту поблизу смт Луганське Бахмутського району, заводячи своїх побратимів в укриття і врятувавши життя 19-річному бійцю[2][3].

Після прощання у Дніпрі[4] похований 16 червня 2017 року на Алеї Слави міського кладовища Нікополя[5][6][7].

Залишились мати, брат, дружина Оксана та двоє синів — Марк і Микола.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[8].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • У місті Нікополь вулицю Казанцева перейменували на вулицю Миколи Гайдука.[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На фронті загинув один із учасників Блокади Микола Гайдук
  2. Нікополь втратив свого Героя… [Архівовано 29 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Нікопольська міська рада, 14 червня 2017
  3. В АТО під час обстрілу загинув боєць з Дніпропетровщини // «ДеПо. Дніпро», 14 червня 2017
  4. Майстер кікбоксингу та досвідчений волонтер: у Дніпрі попрощались із бійцем АТО [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.] // 5 канал, 15 червня 2017
  5. Нікопольці попрощалися зі своїм Героєм… [Архівовано 9 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Нікопольська міська рада, 16 червня 2017
  6. У м. Нікополі попрощались із Героєм України — воїном Миколою Гайдуком [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Дніпропетровська єпархія УПЦ КП, 20 червня 2017
  7. Загиблого на Світлодарській дузі Миколу Гайдука поховали у Нікополі (фото) [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Україна молода», 16 червня 2017
  8. Указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 «Про відзначення державними нагородами»
  9. Щученко, Марина (10 лютого 2024). Марка Вовчка, Миколи Гайдука і Левка Лук’яненка: у Нікополі перейменували ще понад 30 вулиць та провулків (список) (укр.). Процитовано 11 лютого 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]