Гайко Маас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маас.
Гайко Маас
Гайко Маас
Гайко Маас
Міністр іноземних справ Німеччини
14 березня 2018 — 8 грудня 2021
ПопередникЗігмар Габрієль
НаступникАнналена Бербок
Президент Комітету міністрів Ради Європи
18 листопада 2020 — 21 травня 2021
ПопередникНікос Дендіас
НаступникПетер Сіярто
Міністр юстиції та захисту прав споживачів
17 грудня 2013 — 14 березня 2018
ПопередникСабіна Лойтгойссер-Шнарренбергер (юстиції)
Ільзе Айгнер (захисту прав споживачів)
НаступникКатаріна Барлі
Народився19 вересня 1966(1966-09-19)[1][2][3] (58 років)
Саарлуї, Саарланд, ФРН[4]
Відомий якполітик, тріатлет, правник, міністр, міністр закордонних справ
Місце роботиFord Germanyd[5] і GSK Stockmannd
КраїнаНімеччина
Alma materСаарландський університет (1993)[5]
Політична партіяСоціал-демократична партія Німеччини[5]
Релігіякатолицька церква і католицтво
Нагороди
Орден Трьох зірок
Орден Трьох зірок
Підпис
heiko-maas.de
 Медіафайли у Вікісховищі

Гайко Йозеф Маас (нім. Heiko Josef Maas; нар. 19 вересня 1966(19660919), Саарлуї) — німецький політик, член Соціал-демократичної партії (СДП). Міністр закордонних справ Німеччини з 14 березня 2018 до 8 грудня 2021 року в четвертому уряді Меркель[6].

З 2013 до 2018 року Маас обіймав посаду міністра юстиції та захисту прав споживачів Німеччини у третьому уряді Анґели Меркель.[7] З 2012 до 2013 року був міністром-президентом землі Саар, а також міністром економіки, праці, енегргетики та транспорту землі Саар; з 1999 до 2012 року — лідер фракції СДП у регіональному парламенті землі Саар, лідер опозиції в ландтагу землі Саар; з 1998 до 1999 роки — міністр економіки, праці, енегргетики та транспорту землі Саар.

З 2000 до 2018 року Гайко Маас виконував обов'язки голови партії СДП у землі Саар, а з 2001 року є членом федеральної ради партії. Маас вивчав право у Саарландському університеті. Вперше обраний до ландтагу землі Саар 1996 року під наставництвом Оскара Лафонтена.

Походження та навчання (1966—1989)

[ред. | ред. код]

Гайко Маас народився у католицькій сім'ї середнього класу в Саарлуї. Його батько працював солдатом, а мати — кравчинею. Хлопець отримав католицьке виховання, прислуговував у церкві та був активний у молодіжній католицькій спільноті. З власних слів Мааса, багато цінностей, із якими він познайомився у тих роках, відображаються в його політичному житті.[8] 1987 року Маас склав абітуру в державній реальній гімназії у Фельклінгені.

Після військової служби протягом одного року Маас працював помічником на заводі Ford у Саарлуї.[9] 1989 року він розпочав вивчати право в Саарландському університеті, де 1993 року склав перший державний іспит. Після проходження референдаріату 1996 року Маас склав другий державний іспит. Він є членом німецької металургійної профспілки «IG Metall».

2016 року Маас розлучився зі своєю дружиною Корінною,[10] з якою у нього є двоє дітей. З того часу він перебуває у стосунках із актрисою Наталією Вернер.[11] Маас бере участь у спортивних змаганнях із триатлону, а також є завзятим фаном футбольного клубу «Гамбург».[12]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • «Нагорода ім. Ізраеля Якобсона» Союзу прогресивних євреїв Німеччини (2014)[13]
  • «Пам'ятний знак» Міжнародного комітету Аушвіца (2015)[14]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1035528010 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б в https://www.bundestag.de/abgeordnete/biografien/M/maas_heiko-857754
  6. ↑ Unser Team. Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD) (нім.). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
  7. ↑ Unser Team. Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD) (нім.). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  8. ↑ Bundesjustizminister Heiko Maas hadert oft mit Gott. chrismon.evangelisch.de (нім.). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  9. ↑ Maas, Heiko (14 грудня 2013). Heiko Maas. Der neue Mann (PDF). web.archive.org (нім.). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2013. Процитовано 16 липня 2019.
  10. ↑ WELT (24 лютого 2016). Bundesjustizminister Heiko Maas und Ehefrau gehen getrennte Wege (нім.). Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 16 липня 2019.
  11. ↑ Natalia Wörner über die Liebe zu Heiko Maas: "Die Wahrheit war längst klar". vip.de (нім.). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  12. ↑ Linnenbrügger, Matthias (9 червня 2016). Minister Heiko Maas outet sich: Darum bin ich HSV-Fan. MOPO.de (de-DE) . Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 16 липня 2019.
  13. ↑ Goldmann, Ayala (25 липня 2014). Justizminister geehrt. Jüdische Allgemeine (нім.). Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
  14. ↑ Auschwitz Komitee zeichnet Justizminister Maas aus. web.archive.org. 18 січня 2016. Архів оригіналу за 18 січня 2016. Процитовано 17 липня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гайко_Маас&oldid=37785394