Перейти до вмісту

Гайнц Франк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гайнц Франк
нім. Heinz Frank
Народився12 грудня 1914(1914-12-12)
Арнштадт, Німеччина
Помер7 жовтня 1944(1944-10-07) (29 років)
Арнштадт, Німеччина
Країна Німецький Райх
УчасникДруга світова війна
Військове званнямайор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Авіаційна планка бомбардувальника
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе

Гайнц Франк (нім. Heinz Frank; 12 грудня 1914, Арнштадт — 7 жовтня 1944, Арнштадт) — німецький льотчик-ас, один із перших льотчиків штурмової авіації, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

[ред. | ред. код]

В 1930-х роках вступив на службу в люфтваффе і після закінчення льотної підготовки зарахований в 2-у (штурмову) групу 2-ї навчальної ескадри. Учасник Польської і Французької кампаній, а також Німецько-радянської війни. З 13 січня 1942 року — командир 3-ї ескадрильї 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. Відзначився у боях в районі Харкова і Керчі. В листопаді 1942 року здійснив свій 700-й бойовий виліт. В березні-травні 1943 року — командир навчальної групи підтримки сухопутних військ, дислокованої в Дебліні, у вересну-жовтні 1943 року — 2-ї групи 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників, з 30 червня 1944 року — 2-ї групи 1-ї ескадри підтримки сухопутних військ. 29 липня 1944 року призначений командиром 1-ї групи 152-ї ескадри підтримки сухопутних військ, яка 16 серпня була перейменована на 4-у групу 151-ї ескадри підтримки сухопутних військ. 7 жовтня 1944 року внаслідок випадкового пострілу з пістолета отримав поранення у ліве стегно і помер у шпиталі від великої втрати крові.

Всього за час бойових дій здійснив понад 900 бойових вильотів і збив 9 літаків.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • OBERMAIER, ERNST, Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Verlag Dieter Hoffmann, Mainz, 1976.