Галактична система координат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схематичне зображення галактичних координат
Художнє зображення Чумацького Шляху, що показує галактичні довготи відносно Сонця

Галакти́чна систе́ма координа́т — система небесних координат із центром у Сонці, основною площиною в якій є площина галактичного диску. Подібно до інших таких систем має дві координати:

  • галактичну широту b — кут між напрямком на об'єкт та галактичною площиною (від -90° для Південного галактичного полюса до +90° — для Північного);
  • галактичну довготу l — кут між напрямками на об'єкт та центр галактики (у площині галактичного диску). Змінюється від 0° до 360° у градусній мірі (або від 0 до 24 у годинній мірі).

Оскільки положення галактичної площини відоме лише наближено, галактичні координати зазвичай визначають із точністю ±0,01°[1].

Міжнародний астрономічний союз визначив галактичні координати відносно екваторіальної системи координат 1958 року. Координати північного галактичного полюсу становили[1]:

Початок галактичних довгот ведуть від кола галактичних довгот, яке має позиційний кут 123,0° від полюса світу.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Equatorial/Galactic conversion tool.
  • Galactic coordinates, The Internet Encyclopedia of Science
  • Universal coordinate converter [Архівовано 17 жовтня 2004 у Wayback Machine.].
  • Fiona Vincent. Positional Astronomy: Galactic coordinates. Сент-Ендрюський університет. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 1 вересня 2012.
  • Star Map in Galactic Perspective
  • An Atlas of the Universe

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б Небесні координати: галактична система координат // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — 548 с. : іл. — ISBN 966-613-263-X.