Перейти до вмісту

Гала Далі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гала Далі
Елена Ивановна Делувинова-Дьяконова
Атомна Леда
Ім'я при народженнірос. Елена Дмитриевна Дьяконова
Народилася7 вересня 1894(1894-09-07)[1]
Казань, Російська імперія
Померла10 червня 1982(1982-06-10)[1][2] (87 років)
Порт Льїгат, Іспанія
ПохованняЗамок у Пуболі
Країна Російська імперія
Місце проживанняCastle of Púbold
Діяльністьмодель, мисткиня
Знання мовросійська, каталанська і французька
Напрямоксюрреалізм
Конфесіяправославна церква
У шлюбі зПоль Елюар і Сальвадор Далі
ДітиСесіль Елюар

Гала Далі, маркіза Далі Пуболійська (4 вересня 1894 — 10 червня 1982), відома як Гала, російська дружина поета Пола Елюара, а пізніше художника Сальвадора Далі, обидва видатні в сюрреалізмі.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Гала, вроджена Олена Іванівна Дьяконова, народилась у Казані, Казанське губернаторство, Російська імперія, в сім'ї інтелектуалів. Серед її друзів дитинства була поетеса Марина Цвєтаєва.

Працювати вчителькою в 1915 році, на той час вона жила в Москві.

Шлюб з Елюаром

[ред. | ред. код]

У 1912 році у санаторії в Клаваделі, недалеко від Давоса, Швейцарія, лікувалась від туберкульозу. Тут, у Швейцарії, Олена познайомилася з Полом Елюаром. Їм обом було сімнадцять.

У 1916 році, під час Першої світової війни, поїхала з Росії до Пола у Париж; вони одружилися через рік.

У 1916 році у пари народилася дочка Сесіль. Гала ненавиділа материнство, жорстоко поводилася і ігнорувала свою дитину.[3]

З Елюаром Гала стала учасницею сюрреалістичного руху. Вона була натхненням для багатьох художників, серед яких Луї Арагон, Макс Ернст та Андре Бретон.

Пізніше Бретон стверджував, що Олена руйнівно впливала на творців, з якими вона дружила.

Олена, Елюар та Ернст провели три роки в ménage à trois[4] з 1924 по 1927 рік.

На початку серпня 1929 року Елюар і Гала відвідали молодого сюрреалістичного художника в Кадакесі, Іспанія, Сальвадора Далі. Між Галою та молодшим від неї на 10 років Далі зав'язався роман. Проте Елюар та Гала залишались близькими.[5]

Шлюб з Далі

[ред. | ред. код]
Gala asomada a la ventana («Гала, що виглядає у вікно»), скульптура Далі, в Марбельї

Проживши разом з 1929 року, Далі і Гала розписались в 1934 р., а за католицькою церемонією в 1958 р. на піренейському хуторі Монтрежик.

Через нібито фобію жіночих статевих органів, Далі був незайманим, коли вони зустрілися з Галою на Коста-Браві в 1929 році[3] Приблизно в той час у неї виявили міому матки, через що довелося провести гістеректомію в 1936 році.

Гала була музою та моделлю Далі, надихаючи та з'являючись у багатьох його роботах.[6]

На початку 30-х років Далі почав підписувати свої картини своїм і її ім'ям, оскільки «в основному твоєю кров'ю, Гала, я малюю свої картини».[3] Гала виступала його агентом.

Протягом усього життя Олена-Гала мала численні позашлюбні стосунки (серед них і її колишній чоловік Пол Елюар), які Далі заохочував, оскільки він практикував кандаулізм . Вона любила молодих художників, і в старості часто дарувала дорогі подарунки тим, хто з нею спілкувався.

У 1968 році Далі придбав Замок в Пуболі, Жирона, відреставрував його, розписав стіни та подарував його Галі. Вона погодилась на цей подарунок за умови, що відвідувати його Далі зможе лише за її письмовою згодою.[7] Гала перебувала тут кожного літа з 1971 по 1980 рік.

Смерть

[ред. | ред. код]

Гала померла в місті Порт Льїгат, що в Каталонії, Іспанія, рано вранці 10 червня 1982 року, у віці 87 років[6] За кілька місяців до смерті Гала боролася з важким протіканням грипу, після чого у неї почали проявлятися ознаки деменції .[8][9] Вона була похована в своєму замку в склепі з візерункою у стилі шахівниці.[10]

Гала як модель

[ред. | ред. код]

Гала з'являється у творах Далі в таких релігійних ролях, як Пресвята Діва Марія на картині «Мадонна з Порт Льїгата» 1949 року. Його картини демонструють велику любов до неї та постають найбільш чуттєвими зображеннями жінки середнього віку в західному мистецтві. Серед картин, де Гала модель, є: Імператорський пам'ятник дитині-жінці, Гала (1929); Пам'ять про дитину-жінку (1932); Ангела Гала (1935); Гала та «Ангелус» з Міллету до неминучого прибуття конічних анаморфоз (1933); Вільям Телл і Градіва (1931); Старість Вільяма Телла (1931); Відкриття Америки Христофором Колумбом (1958-59); Вселенський собор (1960); Гіперкубічне тіло (1954); Галатея зі сферами (1952); і інші.

Портрет Галаріни

[ред. | ред. код]

У « Портреті Галаріни» (1940—1945) обличчя Гали показано суворе та конфронтаційне, її оголені груди символізують хліб, а змія на руці — подарунок спонсору Далі Едварду Джеймсу.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в FemBio database
  2. ↑ а б Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
  3. ↑ а б в г Prose, Francine (2003). The Lives of the Muses: Nine Women and the Artists They Inspired. HarperCollins Perennial. с. 187—226. ISBN 0-06-019672-6. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 9 вересня 2020.
  4. ↑ «Ghost Ships», McNab, Yale Univ Press; also New York Times article of 3 April 2005, by Annette Grant on the occasion of the Ernst retrospective at the Metropolitan Museum.
  5. ↑ Eluard, P. (1984). Lettres a Gala. Gallimard. с. 182.
  6. ↑ а б Picardie, Justine (20 травня 2007). Salvador's siren. The Daily Telegraph. Процитовано 16 вересня 2009.
  7. ↑ Gala Biography. Gala-Salvador Dalí Foundation. Gala-Salvador Dalí Foundation. Архів оригіналу за 26 June 2012. Процитовано 17 червня 2014.
  8. ↑ Gala Dalí. Biography (амер.). Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 14 березня 2019.
  9. ↑ The Kingdom. Weinberger Fine Art (амер.). Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 14 березня 2019.
  10. ↑ Solly, Meilan. Why Gala Dalí—Muse, Model and Artist—Was More Than Just Salvador’s Wife. Smithsonian (англ.). Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 14 березня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гала_Далі