Галицький становий сейм
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2018) |
Галицький становий сейм, також Галицькі стани чи Стани Галицькі — протопарламент Королівства Галичини та Володимирії. Діяв у 1775–1848 роках.
Патент Марії Терезії від 13 червня 1775 року включив Королівство Галичини та Володимирії до складу Станової організації провінцій Австрії. У ньому також йшлося про організацію на базі «Терезіянського статуту» як представницького органу різних соціяльних прошарків краю. Діяльність здійснювали на основі ординацій 1775 — основної, 1782, 1817 років.
Виконавчим органом був «Становий», або «Крайовий» комітет, який складався з послів, обраних зі складу депутатів на 6 років. До роботи приступали після затвердження кандидатур імператором (цісарем). Головою був губернатор, іноді керував найстарший віком посол-магнат. Посади були платні — 2 000 золотих ринських за весь термін роботи. Кожних два роки була ротація: дві нові кандидатури обирали таємним голосуванням, їх затверджував цісар. Комітет мав також: секретаря, архіваріуса, два переписувачі (копісти).
До першого складу входили:
- 1 представник від духовенства
- по 3 від магнатів, лицарів.[1]
Відповідно до патенту імператора цісаря Йозефа ІІ від 1775 р., повинен був складатися з двох станів:
- магнатського: князів, графів, баронів; архиєпископів, єпископів, інфулатів латинського та греко-католицького обрядів,
- лицарського: шляхта, яка сплачувала не менше 75 золотих ринських (тобто 300 польських злотих) податків (так звана «домінікальна контрибуція»); пізніше — делегатів капітул (прелати і каноніки, інфулати) обидвох обрядів, представників міст (два делегати від Львова, фактично були третім станом).
Марія Терезія обіцяла представникам інших міст право брати участь у роботі сейму, але не дотрималась її.
Засідання відбувалися один раз у рік під керівництвом губернатора. Перед храмом шикувалися військо та поліція (або «шпилір» — почесна варта), проїзд був замкнутий залізним ланцюгом.
Повноваження були незначні, де-факто сейм був дорадчим органом при губернаторові. Зокрема, розглядав питання розподілу податків, складав необхідні документи, надсилав їх на розгляд Придворної канцелярії. Мав право безпосередньо звертатись до цісаря. Був «повинен у найнижчому послуху і покорі погоджуватися з усіма побажаннями, вказівками уряду».
Патент імператора Йозефа ІІ від 20 січня 1782 року обновив «Терезіянський статут», увів його в дію з незначними змінами, що стосувалися переважно обмеження участі духовенства в його роботі, 11 вересня того року.
Урочиста інаугурація відбулася 1782 року за присутности близько 230 послів, які склали вірнопідданську петицію цісарю. Скликався тільки 3 рази (1784, 6, 8) для вирішення питання порядку обрання війтів та присяжних сільських громад, також для обрання нових членів Станового комітету.
У 1802 році за рішенням ГСС місту було продано рештки Низького замку, який руйнувався.[2]
16 вересня 1817 року засідання відбулось в приміщенні костелу єзуїтів Львова. З 1818 року засідання проводились в читальній залі бібліотеки університету.
- Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — С. 67. — ISBN 5-7745-0316-X.
- Монолатій І. С. Австрійська монархія та Австро-Угорщина // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К. : Атіка, 2006. — 160 с. — ISBN 966-3261-191-9.
- Łoziński B. Galicyjski Sejm Stanowy: (1817—1845). — № 64. (пол.)
- Галицький становий сейм: історія становлення та діяльність(1775—1845 рр.). Реферат [Архівовано 29 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Становий сейм [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]