Галогеніди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Галогені́ди (галоїди, галіди) — хімічні сполуки, до складу яких входять одновалентні аніони галогенів.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Галогеніди — це сполуки або йони, що містять атоми галогенів зі ступенем окиснення -1: фториди, хлориди, броміди, йодиди, астатиди. Тобто, це сполуки галогенів з менш електронегативними елементами. У сполуках з лужними металами зв'язок переважно йонний, з іншими — набирає полярного ковалентного характеру.

Галогенідами є солі галоїдних кислот: HF (фториди), HCl (хлориди), HBr (броміди), HI (йодиди). Серед фторидів найбільш найхарактернішими є сіль кальцію (CaF2), серед хлоридів — солі натрію і калію (NaCl і KCl відповідно).

Галогеніди можуть утворюватися з багатьма елементами. Так, існують, зокрема, галогеніди арсену, галогеніди бору, галогеніди германію, галогеніди азоту, галогеніди свинцю, галогеніди селену, галогеніди олова, галогеніди стибію, галогеніди телуру, галогеніди фосфору та галогеніди металів. У сполуці також може знаходитися кілька різних галогенід-аніонів — такі представники називаються полігалогенідами.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]