Галоч
| село Галоч | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Рада | Галоцька сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA21100190040053627 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1828 |
| Населення | 498 |
| Площа | 0,006 км² |
| Поштовий індекс | 89430 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°33′18″ пн. ш. 22°11′53″ сх. д. / 48.55500° пн. ш. 22.19806° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89430 с. Галоч,52 |
| Карта | |
  Галоч | |
 Галоч | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Га́лоч (угор. Gálocs)— село в Ужгородському районі Закарпатської області.
В письмових джерелах Галоч зустрічається під назвами: «Galich», «Galuch», «Galoch». В письмовому джерелі, датованому 1273 роком, згадується про те, що в селі жили королівські сокільники. Назва села, на думку деяких дослідників, походить від шляхтича Ґала, який в XIII ст. нібито заснував село. Очевидно, його назву слід пов'язувати з давньослов'янським словом, яке означало болото, мочаристу місцевість — гало, гала. В околиці села виявлено давнє слов'янське поселення VI ст. н. е.
У першій половині XIV ст. село Ґалоч належало сину Августа — Шімону. В XVI ст. частиною села володіли Другети та Дачови. В 1427 році село було оподатковано від 15 порт. У другій половині XV—XVI ст. набагато зменшилася кількість залежних господарств. Так, у 1567 році податки збиралися лише від 3,5 порт. Дані 1715 року фіксують усього 8 залежних домогосподарств. Джерела XVIII ст. вважають Галоч мадярським селом.
Реформатська церква була побудована в 1699 році і перебудована в 1777 році з використанням старого матеріалу. Сьогоднішня церква була побудована в 1910 році на місці старої дерев'яної церкви. Церква, побудована з білого каменю привезеного з Бодрогкерестура, і є унікальною в сільській місцевості.
Ендре Гече служив тут у п'ятдесятих роках минулого століття. У зв'язку з подіями 1956 року в Угорщині радянська влада заарештовала його і засудила до розстрілу у в'язниці в Угорщині. Церква Покрови пр. богородиці. 1928.
Церква Покрови пр. богородиці. 1928.
У 1751 р. в селі стояла дерев’яна церква Покрови пр. богородиці, без помосту, з двома дзвонами. Теперішня церква – типова мурована споруда добрих пропорцій. У 1944 р. в Ґалочі було 94 римо-католики, 184 греко-католики, 213 реформатів. Того ж року в жовтні реквізували на військові потреби один з двох дзвонів. Після війни радянська влада церкву закрила, а всі церковні атрибути, що були в церкві, спалили. Вцілів лише вівтар з вівтарним образом, який взяв у Великі Лази православний священик. Офіційно знята з реєстрації діючих церков 21 грудня 1983 р.
У 1989 р. церкву було відкрито для богослужінь. Оскільки греко-католицька конфесія ще не була дозволена, церкву зареєстрували як римо-католицьку.
У 1990 р. зроблено перший ремонт. З Великих Лазів повернули вівтарний образ. Під час великих відновлювальних робіт у 1996 р. повністю замінили зовнішню і внутрішню штукатурку стін, до вежі з північного боку прибудовано приміщення, симетричне до приміщення з південного боку. Малярські роботи в інтер’єрі виконав Віктор Суханік. Новий вівтар, престіл, бічні вівтарі зробив Ференц Ґуті. Увесь цей час церквою опікується куратор Лайош Ковтюк – син репресованого в 1950-х роках священика Ференца Ковтюка.
- давнє слов'янське поселення VI ст. н. е
- Реформатська церква була побудована в 1699 році і перебудована в 1777 році з використанням старого матеріалу. Сьогоднішня церква була побудована в 1910 році на місці старої дерев'яної церкви. Церква, побудована з білого каменю привезеного з Бодрогкерестура, і є унікальною в сільській місцевості
- храм Покрови пр. богородиці. 1928
- Іштван Тот — угорський історик, журналіст та дипломат. Консул Угорщини в місті Берегове (2010—2014).
