Галушка Олена Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галушка Олена Михайлівна
Народилася28 лютого 1989(1989-02-28) (35 років)
Львів
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьактивістка, журналістка, політична діячка
Відома завдякиспівзасновниця Міжнародного центру перемоги України (ICUV)
керівниця відділу міжнародних зв'язків київського Центру протидії корупції
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка і ЛНУ ім. І. Франка
Знання мовукраїнська
ЗакладЦентр протидії корупції
ЧленствоЦентр протидії корупції
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Галушка.

Галушка Олена Михайлівна (народилася 28 лютого 1989 року, Львів) — колишня депутатка Київської міської ради; співзасновниця Міжнародного центру перемоги України (ICUV).[1][2] Керівниця відділу міжнародних зв'язків київського Центру протидії корупції.[3]

Олена писала статті для ресурсів Українська Правда[4], Atlantic Council, EUObserver[5], The Washington Post[6], The Foreign Policy[7][8]. Та вела блог депутата, де висвітлювала проблеми комунального сектора в Києві.[9]

Освіта

[ред. | ред. код]

У 2005—2009 Олена здобула освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка на економічному факультеті.[10]

У 2012—2016 навчалась в аспірантурі Національної Академії Наук України, а згодом Київського національного університету імені Тараса Шевченка.[11]

Кар'єра

[ред. | ред. код]
  • Січень 2010 — листопад 2011 — заступниця виконавчого директора з міжнародних зв'язків Молодіжної організації «Пласт — Національна скаутська організація України»;[10][12][13][14]
  • Грудень 2011 — листопад 2014 — особиста помічниця-консультантка народної депутатки України Лесі Оробець;[15]
  • Січень 2015 — травень 2017 — керівниця відділу міжнародних зв'язків у громадській спілці «Коаліція Реанімаційний пакет реформ (РПР)»;[16][17]
  • Серпень 2017 — січень 2019 — керівниця відділу міжнародних зв'язків Української академії лідерства;
  • З липня 2017 Олена Галушка — членкиня правління ГО «Центр протидії корупції», керівниця напрямку міжнародних відносин.[6][18][19][20][21]

Публічна та волонтерська діяльність

[ред. | ред. код]

З 2001 й до тепер — членкиня організації «Пласт — Національна скаутська організація України», інструкторка.[22]

У 2014 році брала участь в «Революції Гідності», після чого стала депутатом Київської міської ради та заступником голови комісії ради з питань ЖКГ.[23][24] Під час депутатства, Олена займалася захистом прав киян на якісні комунальні послуги та просвітницькою діяльністю у цій сфері.[9][25][26]

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Олена висвітлювала перебіг російської агресії для англомовної аудиторії, коментуючи для іноземних медіа, її твіти неодноразово цитувалися у світових ЗМІ[27][28][29] та активно просувала надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС, адже це відкриє нові інструменти для адвокації реформ у боротьбі з корупцією, та сприятиме становленню верховенства права в Україні.[30][31][32][32][33]

Адвокатує тему післявоєнної відбудови, зокрема була доповідачем на Конференції з питань відновлення України у Лугано,[34][35] на слуханнях в комітеті парламенту Британії,[36] конференції «Designing Ukraine's Recovery in the Spirit of the Marshall Plan» у Брюсселі,[37] та конференції «Ukraine's recovery: What is the role of civil society and local communities?» від Chatham House.[38]

Міжнародний центр перемоги України (ICUV)

[ред. | ред. код]

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Олена Галушка спільно з іншими колегами та Фундацією Казиміра Пуласького заснувала Міжнародний центр перемоги України (International Centre for the Victory of Ukraine (ICUV) у Варшаві.[39][40][41][42][20][43] Протягом перших місяців разом з командою займалася адвокаційною роботою, зокрема зустрічалася з конгресменами США та з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, для пришвидшення допомоги Україні.[23][20]

25 жовтня 2022 року Олена Галушка виступала на Міжнародній експертній конференції з питань відновлення, реконструкції та модернізації України, яка відбувалася за участі Олафа Шольца та Урсули фон ден Ляєр в Берліні.[44][45][46] Олена була єдиним представником українського громадянського суспільства серед понад 30 спікерів конференції.[47][48]

Загалом у 2022 році команда ICUV відвідала близько 15 країн, здійснивши понад 500 адвокаційних зустрічей у США, Німеччині, Іспанії, Південній Кореї, Японії, Швеції та інших країнах з понад 1000 високопосадовцями та дипломатами.[49]

У січні 2023 Олена з адвокаційним візитом відвідала Японію з метою залучення країни до мобілізації світових лідерів на перемогу України, обговорення ядерної загрози та необхідності посилення санкцій проти агресора.[50][51]

У рамках діяльності ICUV, Олена Галушка активно долучилася до адвокаційної кампанії щодо надання Збройним силам України танків Leopard 2 (погодили передачу в січні 2023) та літаків четвертого покоління F-16 (коаліція щодо передачі літаків створена в травні 2023).[52][53][54][55]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Olena Halushka – Founder of the Centre for Ukrainian Victory. https://crier.co/ (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  2. ↑ Olena Halushka. International Center for Ukrainian Victory | ICUV (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  3. ↑ Olena Halushka - People - Berggruen Institute. www.berggruen.org (амер.). 1 квітня 2019. Процитовано 21 вересня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Олена Галушка. Українська правда (укр.). Процитовано 21 вересня 2023.
  5. ↑ [Opinion] Ukraine's fight against corruption has started to work. EUobserver (англ.). 12 лютого 2018. Процитовано 21 вересня 2023.
  6. ↑ а б Opinion | Ukraine will be stuck with an oligarch-linked president. But the fight rages on. Washington Post (амер.). 1 квітня 2019. ISSN 0190-8286. Процитовано 21 вересня 2023.
  7. ↑ Halushka, Olena (17 грудня 2021). Olena Halushka. Foreign Policy (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  8. ↑ IIP Talk with Olena Halushka - EU Integration and Anti-corruption Measures in Ukraine 🎬. IIP (амер.). 22 червня 2022. Процитовано 21 вересня 2023.
  9. ↑ а б Блог Олени Галушки - Блоги на портале LB.ua. LB.ua. 22 жовтня 2015. Процитовано 21 вересня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. ↑ а б ​Галушка Елена Михайловна. LB.ua. 31 серпня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  11. ↑ Галушка Олена Михайлівна. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 21 вересня 2023.
  12. ↑ Конференція Українських Пластових Організацій
  13. ↑ III звітно-виборчий з’їзд «Національної Організації Скаутів України». web.archive.org. 27 вересня 2013. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 21 вересня 2023.
  14. ↑ Ребрик, Андрій (18 грудня 2012). Міжнародна діяльність Пласту: огляд 2012 - Історія Пласту (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  15. ↑ Помічники. www.chesno.org (укр.). Процитовано 21 вересня 2023.
  16. ↑ Українські експерти закликають ЄС до безвізового режиму з Україною » Ukrainian Think Tanks Liaison Office in Brussels. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  17. ↑ Українська Академія Лідерства: відкриваючи Європі Україну майбутнього. Українська правда - Блоги. Процитовано 21 вересня 2023.
  18. ↑ Про центр. Центр Протидії Корупції (укр.). Процитовано 21 вересня 2023.
  19. ↑ “У США немає стратегії, що робити з Росією після її програшу”. 8 викликів для української перемоги. Українська правда (укр.). Процитовано 21 вересня 2023.
  20. ↑ а б в published, Jenny Proudfoot (8 березня 2022). Olena Halushka: "This war will define the future of democracy globally". Marie Claire UK (англ.). Процитовано 21 вересня 2023.
  21. ↑ ZEIT ONLINE | Lesen Sie zeit.de mit Werbung oder im PUR-Abo. Sie haben die Wahl. www.zeit.de. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  22. ↑ Ребрик, Андрій (9 серпня 2011). Олена Галушка про Джемборі у Швеції - Історія Пласту (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  23. ↑ а б Londres, Marcela Vélez-Plickert desde. Olena Halushka, activista ucraniana: “Rusia subestimó significativamente nuestra voluntad de sobrevivir como estado” | DFMAS. https://dfmas.df.cl (es-CL) . Процитовано 21 вересня 2023.
  24. ↑ Депутат Киевсовета Елена Галушка требует «рассекретить» распоряжения мэра. kievvlast.com.ua (укр.). 20 червня 2014. Процитовано 21 вересня 2023.
  25. ↑ Лайфхаки по енергозбереженню: починаємо ще вчора. Українська правда - Київ. Процитовано 21 вересня 2023.
  26. ↑ Київенерго. Що таке якісні послуги?. Українська правда - Київ. Процитовано 21 вересня 2023.
  27. ↑ Ukraine Recap: Kyiv Says Two Villages Recaptured by Its Forces. Bloomberg.com (англ.). 11 червня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  28. ↑ Strozewski, Zoe (10 жовтня 2022). Ukraine more determined to win after Putin mass strikes: "Coming after you". Newsweek (англ.). Процитовано 21 вересня 2023.
  29. ↑ Ukrainian rescuers fly in from war zone to save lives in Turkey. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 21 вересня 2023.
  30. ↑ Haluschka, Olena (20 червня 2022). (S+) Die Ukraine und der Kampf gegen Korruption: Putin fürchtet sich vor einem Land ohne Misswirtschaft. Der Spiegel (нім.). ISSN 2195-1349. Процитовано 21 вересня 2023.
  31. ↑ DPG Media Privacy Gate. myprivacy.dpgmedia.nl. Процитовано 21 вересня 2023.
  32. ↑ а б DPG Media Privacy Gate. myprivacy.dpgmedia.nl. Процитовано 21 вересня 2023.
  33. ↑ DPG Media Privacy Gate. myprivacy.dpgmedia.nl. Процитовано 21 вересня 2023.
  34. ↑ «Опора прогресу у відновленні України». У Лугано обговорять розвиток громадянського суспільства (ПРОГРАМА). detector.media (укр.). 4 липня 2022. Процитовано 21 вересня 2023.
  35. ↑ Не все і не одразу. Як пройшла друга спроба українського уряду знайти гроші на відбудову країни — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 26 жовтня 2022. Процитовано 21 вересня 2023.
  36. ↑ 23 May 2023 — Recovery in Ukraine — Oral evidence
  37. ↑ Designing Ukraine's Recovery in the Spirit of the Marshall Plan | German Marshall Fund of the United States. www.gmfus.org (англ.). 28 вересня 2022. Процитовано 21 вересня 2023.
  38. ↑ Ukraine’s recovery: What is the role of civil society and local communities?. Chatham House. 29 MARCH 2023.
  39. ↑ Peñas, Álvaro (21 жовтня 2022). Olena Halushka, Ukrainian Activist and Anti-Corruption Specialist: 'Peace Will Only Come with Ukrainian Victory' - El American (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  40. ↑ Лазур, Власта (23 грудня 2022). Пришвидшити перемогу: чому Україна не має просити зброю та ресурси. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 21 вересня 2023.
  41. ↑ Онлайн-дискусія “Відновлення України: якою є роль громадянського суспільства та місцевих громад?”. www.irf.ua. Процитовано 21 вересня 2023.
  42. ↑ admin (3 березня 2022). International Centre for Ukrainian Victory. Casimir Pulaski Foundation (брит.). Процитовано 21 вересня 2023.
  43. ↑ DPG Media Privacy Gate. myprivacy.dpgmedia.nl. Процитовано 21 вересня 2023.
  44. ↑ Rebuilding Ukraine 'must begin now,' says Germany's Scholz – DW – 10/25/2022. dw.com (англ.). Процитовано 21 вересня 2023.
  45. ↑ International Expert Conference on the Recovery, Reconstruction and Modernisation of Ukraine (PDF). G7 Germany. 25 жовтня 2022.
  46. ↑ Не все и не сразу. Как прошла вторая попытка украинского правительства найти деньги на восстановление страны — Forbes.ua. forbes.ua (рос.). 26 жовтня 2022. Процитовано 21 вересня 2023.
  47. ↑ Takeaway from Berlin Ukraine recovery conference: Donor coordination for Ukraine is coming but not here yet. Brookings (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  48. ↑ Verveer, Melanne; Keller, Jess; Keller, Melanne Verveer and Jess (30 травня 2023). Women and Civil Society Must Play Vital Roles in Ukraine's Postwar Recovery. PassBlue (амер.). Процитовано 21 вересня 2023.
  49. ↑ Тетяна, Білоцерківець (8 березня 2023). Hanna Hopko and the International Center for Ukrainian Victory: Mobilizing Global Support for the Defense of Ukraine's Democracy. USAID/ENGAGE (брит.). Процитовано 21 вересня 2023.
  50. ↑ ZMINA разом з лідерами громадянського суспільства України відвідала Японію. Центр прав людини ZMINA (укр.). 25 січня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  51. ↑ Advocacy visit of New Europe Сenter to Japan. Центр "Нова Європа" (амер.). 19 січня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  52. ↑ Christensen, Mikkel Fyhn (21 лютого 2023). De kom for at få F-16-fly og EU-integration: »Krigen er også en mulighed«. Berlingske.dk (дан.). Процитовано 21 вересня 2023.
  53. ↑ Olena Halushka strijdt tegen corruptie in Oekraïne. ‘Na de victorie krijgen de oligarchen geen herkansing’. www.nd.nl (нід.). 13 лютого 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  54. ↑ Should the West be sending tanks to Ukraine at all?. Channel 4 News (брит.). 25 січня 2023. Процитовано 21 вересня 2023.
  55. ↑ EU i dagens aviser torsdag den 23. februar 2023. denmark.representation.ec.europa.eu (дан.). Процитовано 21 вересня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Галушка_Олена_Михайлівна