Галька з Макапансгату
| Галька з Макапансгату | |
|---|---|
 Чорно-біле фото об'єкту з оригінальної статті Раймонда Дарта | |
| Матеріал | яшма |
| Вага | 260 г |
| Період/культура | близько 3.000.000 років тому |
| Місце | Макапансгат, провінція Лімпопо, ПАР |
Галька з місцевості Макапансгат (близько 3.000.000 років тому) — 260-грамовий червонясто-коричневий яшмовий кругляк з природними сколами і наносними утвореннями, які роблять його схожим на грубо витесане обличчя.
Галька була знайдена в печері на віддалі від будь-якого можливого природного джерела, в шарі поруч із кістками Australopithecus africanus[1]. Місце знаходження печери — місцевість Макапансгат, провінція Лімпопо, Південна Африка, що входить у список пам'яток національної спадщини ПАР.
Хоча це, безумовно, не рукотворний об'єкт, поширена точка зору пов'язує камінь з діяльністю австралопітеків. Найближча до печери місцевість, з якої міг бути перенесений камінь, це берег в долині на віддалі 4,9 або (за іншими джерелами) 32 км[2]. Об'єкт міг привабити мавп незвичним кольором, круглою формою та природним "малюнком", подібним до грубо витесаного обличчя. Підібраний та залишений у печері камінь є, можливо, найранішим прикладом символічного мислення або естетичного почуття в пралюдській спадщині. Це робить гальку з Макапансгату кандидатом на звання найдавнішого відомого науці манупорта[2].
Вчитель Вілфред І. Ейзман знайшов його в долеритовій печері в долині Макапан на північ від Мокопане, Лімпопо в 1925 році та запросив до досліджень відомого антрополога, Раймонда Дарта. Той згадав про камінь спершу в журнальній статті (How human were the South African man-apes? Dart, R. A., South African Panorama, November 1959, pp. 18–211), а згодом уже в науковому виданні (The Waterworn Australopithecine Pebble. Dart, R. A., South African Journal of Science Vol. 70, June 1974)[3]. В 1967 в програмі BBC (The Roots of Art, BBC 2) за участю доктора Кеннета Оклі (Kenneth Oakley) з Британського музею прозвучала думка, що "макапанська голова є явним прикладом розпізнання австралопітеком обличчя, що можна вважати одним з витоків мистецтва" (оригінальний текст: "the Makapan head (represented) an apparent case of recognition of the face of Australopithecus, which could be counted as one of the roots of art"[4]).
Гальку з Макапансгату не можна розглядати як мистецтво в звичайному сенсі слова, оскільки об'єкт був знайдений і не оброблений. Тим не менш, те, що австралопітеки, можливо, впізнали в камені обличчя, показує, що ранні гомініди мали певну здатність до символічного мислення, необхідного для розвитку мистецтва та мови[1]. Залишається неясним, чи ранній гомінід розглядав цей об'єкт дійсно як обличчя, портрет, чи він мав магічні уявлення щодо цього об'єкту, чи просто захоплювався незвичним виглядом каменя.
Однак в ширшому сенсі, це можна вважати мистецьким об'єктом, так званим ready-made[5].
- ↑ а б Kleiner, Fred S. (2011). Gardner's Art Through the Ages: A Global History (вид. Enhanced Thirteenth). Boston: Wadsworth. с. 15–16. ISBN 978-0-495-79986-3.
- ↑ а б Bednarik, Robert G. Makapansgat cobble analysed. University of Melbourne. Архів оригіналу за 30 березня 2003. Процитовано 14 травня 2010. Archived by the Internet Archive
- ↑ a) Makapansgat. www.originsnet.org. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Dart, R. A. (1 червня 1974). The waterworn Australopithecine Pebble of many faces from Makapansgat. South African Journal of Science (англ.). Т. 70, № 6. с. 167. ISSN 0038-2353. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Реді-мейд віком 3 мільйони років?. ART Ukraine. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.