Галіна Біренбаум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галіна Біренбаум
Народилася15 вересня 1929(1929-09-15)[1] (95 років)
Варшава, Польська Республіка[2][3]
Країна Ізраїль
 Республіка Польща[3]
Діяльністьписьменниця, перекладачка, поетеса
Галузьпоезія
Знання мовпольська
ЧленствоАсоціація письменників Польщі
Роки активності1986 — тепер. час
Magnum opusНадія помирає останньоюd
Нагороди
офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Badge "Well-deserved for Warsaw"

Галіна Грінштайн, у шлюбі Біренбаум (івр. הלינה בירנבאום; пол. Halina Birenbaum; 15 вересня 1929(19290915), Варшава, Польща) — польсько-ізраїльська письменниця, поетеса, перекладачка та активістка, яка пережила Голокост.

Життя

[ред. | ред. код]

Народилася у Варшаві в родині Якуба Грінштайна (пол. Jakub Grynsztajn) та Поли (пол. Pola), колишньої Перл (пол. Perl), до шлюбу Київської (пол. Kijewska); Галіна була наймолодшою з трьох дітей і єдиною донькою[4].

Після окупації Польщі Німеччиною будинок родини опинився на території Варшавського гетто[5][6]. Після його знищення в липні 1943 року їх на короткий час перевели до Майданека, а потім до Аушвіца. Вона пережила примусову евакуацію табору, марш смерті в січні 1945 року, з Аушвіца до міста Водзіслав-Шльонський[7], а звідти її перевезли до Равенсбрюка, а в лютому — до Нойштадт-Глеве, звідки її звільнила Червона армія у травні 1945 року[8]. Її матір убили в Майданеку, а батька — у таборі смерті Треблінка.

У 1947 році через антисемітизм емігрувала до Ізраїлю, де одружилася з Хаїмом Біренбаумом (івр. חיים בירנבאום) і народила двох синів. До кінця 1950 року працювала у кібуці. Проводить багато часу із ізраїльською, польською та німецькою молоддю, розповідаючи про свій ранній досвід.

Творчість

[ред. | ред. код]
Галіна Біренбаум (Школа імені Яна III Собеського, Варшава, Польща, 2018)

Життя та смерть під час німецької окупації Польщі та мученицька смерть польських євреїв у гетто та таборах смерті є головними темами прозової та поетичної творчості Біренбаум. Її твори, частково написані польською, а частково івритом, перекладені багатьма мовами, зокрема англійською, французькою, німецькою, японською та іспанською.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]
  • «Надія помирає останньою» (пол. Nadzieja umiera ostatnia), 1967. Перекладено англійською, німецькою, французькою, італійською, іспанською, японською та івритом
  • «Повернення на землю предків» (пол. Powrót do ziemi praojców), 1991
  • «Крик за пам'яттю» (пол. Wołanie o pamięć), 1999
  • «Далека й близька луна. Зустрічі з молоддю» (пол. Echa dalekie i bliskie. Spotkania z młodzieżą), 2001
  • «Життя кожному дороге» («Życie każdemu drogie»), 2005
  • «Моє життя почалося з кінця. Збірка віршів тієї, хто пережила Голокост» (пол. Moje życie zaczęło się od końca. Wiersze Zebrane Poetki Ocalałej Z Zagłady), 2010
  • «Ще питають» (пол. Wciąż pytają) 2011
  • «Я шукаю життя в мертвих. інтерв'ю з Галіною Біренбаум» (пол. Szukam życia u umarłych, Wywiad z Haliną Birenbaum), 2013
  • «Це не дощ, це люди» (пол. To nie deszcz, to ludzie), 2019

Вірші

[ред. | ред. код]
  • «Навіть коли я сміюся» (пол. Nawet gdy się śmieję)
  • «Не про квіти» (пол. Nie o Kwiatach)
  • «Словами неможливо передати» (пол. Jak można w słowach)

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119366827 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Catalog of the German National Library
  4. ↑ Halina Birenbaum: Ma jeunesse et le siècle de l'Holocauste, accessed 23 January 2017.
  5. ↑ P. Cywiński, Marsz Śmierci w pamięci ewakuowanych więźniów Auschwitz, Oświęcim 2016, p. 41. in Polish
  6. ↑ Na dnie piekła. Z Haliną Birenbaum, polsko-izraelską pisarką, poetką rozmawia Monika Tutak-Goll. Wysokie Obcasy (Dodatek do Gazety Wyborczej) (пол.): 8. 21 April 2018.
  7. ↑ P. Cywiński, Marsz Śmierci w pamięci ewakuowanych więźniów Auschwitz, Oświęcim 2016, p. 41.
  8. ↑ Halina Birenbaum: Das Leben als Hoffnung, accessed 23 January 2017.
  9. ↑ Uchwała nr LXII/1663/2018 z 01-03-2018 w sprawie nadania Honorowego Obywatelstwa Miasta Stołecznego Warszawy (пол.). Biuletyn Informacji Publicznej m.st. Warszawy. 1 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Галіна_Біренбаум&oldid=39730122