Перейти до вмісту

Гамма Цефея Ab

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гамма Цефея Ab (γ Cephei Ab, γ Cep Ab), або Тадмор (Tadmor) — екзопланета, виявлена ​​1988 року в подвійній системі γ Цефея біля головної зорі — оранжевого субгіганта γ Цефея A. Остаточно підтверджена 2003 року.

Історія відкриття

[ред. | ред. код]

Виявлення

[ред. | ред. код]

Вперше про виявлення екзопланети біля зорі γ Цефея A було повідомлено канадськими астрономами Кемпбеллом (Bruce Campbell), Уолкером (Gordon Walker) і Янгом (Stephenson Yang) 1988 року[1]. 1989 року про існування планети також оголосили Е. Лаутон (Anthony Lawton) і П. Райт (P. Wright). Однак, 1992 року відкриття було поставлено під сумнів через недостатню точність вимірювань, що проводилися в той час[2].

Підтвердження

[ред. | ред. код]

24 вересня 2003 року Вільям Кохран (William D. Cochran), Арті Хатцес (Artie P. Hatzes) та інші астрономи (McDonald Observatory штат Техас) оголосили про підтвердження планети біля γ Цефея A з мінімальною масою 1,59 маси Юпітера.

Hipparcos

[ред. | ред. код]

2006 року, після вимірів, зроблених супутником Hipparcos, було доведено, що γ Цефея A b — планета, а не коричневий карлик. Із імовірністю 95 % маса Гамма Цефея A b менше 13 мас Юпітера і з імовірністю 99,73 % — менше 16,9 мас Юпітера.

Характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря γ Цефея A перебуває на відстані 45 світлових років від Сонця. Планета обертається навколо своєї зорі по дещо витягнутій орбіті (ексцентриситет — 0,115) майже за два з половиною роки (903 доби). Відстань до материнської зорі — 2,044 а. е. (1,81 а. е. — 2,28 а. е.) тобто, трохи далі, ніж Марс від Сонця. γ Цефея A b є газовим гігантом. Мінімальна оцінка маси цієї планети — у півтора рази більше за масу Юпітера.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • HD 114762 A b — одна з перщих відкритих екзопланет (1989 рік)
  • 51 Пегаса b — перша підтверджена екзопланета
  • PSR 1257+12 (a, b, c) — планети біля пульсара
  • HIP 13044 b — позагалактична планета

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. A search for substellar companions to solar-type stars. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 23 лютого 2016.
  2. Свита звёзд: экзопланеты / Алексей Левин [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] «Популярная механика» № 1, 2009

Посилання

[ред. | ред. код]