Перейти до вмісту

Ганна Мелікян

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ганна Мелікян
вірм. Աննա Մելիքյան
рос. Анна Меликян
Зображення
Зображення
Ім'я при народженніГанна Гагіківна Мелікян
Дата народження8 лютого 1976(1976-02-08) (48 років)
Місце народженняБаку, Азербайджанська РСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії (2002)
Професіякінематографістка, режисерка, сценаристка, продюсерка
Напряммелодрама, комедія
Нагороди
IMDbID 1346885
CMNS: Ганна Мелікян у Вікісховищі

Ганна Гагіківна Мелікян (вірм. Աննա Մելիքյան; нар.. 8 лютого 1976 року, Баку) — вірмено-російська кінорежисерка, сценаристка та продюсерка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ганна Мелікян народилася 8 лютого 1976 року в Баку, вірменка, виросла в Єревані. У віці 17 років переїхала до Москви.

У середині 1990-х років Ганна Мелікян, режисер на телебаченні, писала сценарії для рекламних роликів і телевізійних програм, працювала в команді Євгенія Гінзбурга, брала участь у створенні «новорічних вогників» і шоу-програм. У 1998 році — режисер-постановник церемоній відкриття і закриття Московського Міжнародного кінофестивалю[1].

У 2002 році закінчила режисерський факультет ВДІК, (майстерня С. О. Соловйова, В. Д. Рубинчика). У 1999 році як курсова робота було знятий фільм «Полетіли» з Неллі Уваровою в головній ролі. На початку 2000-х років брала участь у випуску програми Ольги Шакіної «Путівник» (ТВЗ)[2].

Першим повнометражним фільмом став «Марс», прем'єра якого відбулася у 2004 році на Берлінському кінофестивалі. Другий повнометражний фільм «Русалка» отримав приз за найкращу режисуру на кінофестивалі «Санденс», приз ФІПРЕССІ на Берлінському кінофестивалі і у 2008 році був номінантом від Росії на «Оскар»[3].

За фільм «Зірка» у 2014 році Ганна отримала приз за найкращу режисуру на Фестивалі «Кінотавр».

У 2015 році за фільм «Про любов» отримала на Кінотаврі два головних призи — Гран-прі за найкращий фільм і приз журі кінопрокатників[4].

Американський журнал «Variety» включив Ганну Мелікян до десятки найперспективніших режисерів світу[5].

Ганна створила кінокомпанію «Магнум», яка займається виробництвом фільмів і телесеріалів, а також пошуком і продюсуванням нових талантів.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Була одружена з продюсером Рубеном Дішдішяном, виховує доньку Олександру.

Зустрічалася з мільярдером Данилом Хачатуровим[6]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Фільм Режисер Автор сценарію продюсер примітки
1998 Andante
Green tickТак
Green tickТак
курсова работа
1999 Полетіли
Green tickТак
Green tickТак
2000 До запитання
Green tickТак
Green tickТак
2002 Контрабас
Green tickТак
Green tickТак
Green tickТак
2004 Марс
Green tickТак
Green tickТак
2004 Прокляття клану Онассісів
Green tickТак
Документальний фільм
2007 Русалка
Green tickТак
Green tickТак
2007 Сімейка Ади
Green tickТак
2008 Домовик
Green tickТак
2008 М+Ж (Я Кохаю Тебе)
Green tickТак
2009 Наречена за будь-яку ціну
Green tickТак
2010 Назад до СРСР
Green tickТак
2010 Рита
Green tickТак
2011 Весілля за обміном
Green tickТак
2011 Тільки ти
Green tickТак
2011 Про кохання
Green tickТак
Green tickТак
Green tickТак
короткометражний
2011 Красавчик
Green tickТак
2012 Вийти заміж за мільйонера
Green tickТак
2012 Схватка
Green tickТак
2013 Любов на мільйон
Green tickТак
2013 Там, де ти
Green tickТак
2013 Про кохання 2
Green tickТак
Green tickТак
Green tickТак
короткометражний
2014 Тато напрокат
Green tickТак
2014 Під каблуком
Green tickТак
2014 Вірю-не вірю
Green tickТак
2014 Щоденник Луїзи Ложкіної
Green tickТак
серіал
2014 Такий настрій, адажіо Баха і невеликий фрагмент з життя дівчини Олени
Green tickТак
Green tickТак
Green tickТак
короткометражний
2014 Звезда
Green tickТак
Green tickТак
Green tickТак
2015 Про кохання
Green tickТак
Green tickТак
Green tickТак
2015 Квартет
Green tickТак
телесеріал
2015 8
Green tickТак
Green tickТак
Green tickТак
короткометражний
2015 Криза ніжного віку
Green tickТак
телесеріал
2015 Син Росомахи
Green tickТак
2017 Про любов. Тільки для дорослих
Green tickТак
Green tickТак
2017 Яна+Янко
Green tickТак
2017 Я йду до тебе
Green tickТак
Green tickТак
короткометражний
2018 Ніжність
Green tickТак
Green tickТак
короткометражний
2019 Фея
Green tickТак
Green tickТак

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]
Рік Нагорода (премія)
2000 Міжнародний фестиваль в Мілані — приз за найкращий фільм («Полетіли»)
Міжнародний фестиваль в Ісмаїлії — спеціальний приз журі («Полетіли»)
2001 Мельбурнський міжнародний кінофестиваль («До запитання»)
Міжнародний фестиваль короткометражного кіно в Клермон-Феррані, приз журі, («До запитання»)
Міжнародний фестиваль в Пуатьє — приз молодіжного журі за найкращий фільм («До запитання»)
2007 Молодіжна премія «Тріумф»
2008 Берлінський міжнародний кінофестиваль, премія ФІПРЕССІ, «Русалка»
«Золотий абрикос» міжнародний кінофестиваль у Єревані, Гран-Прі, «Русалка»
Кінофестиваль у Карлових Варах, приз Незалежна камера «Русалка»
Міжнародний кінофестиваль в Софії, Гран-прі, «Русалка»
Кінофестиваль «Санденс», премія за найкращу режисуру, «Русалка»
2014 Кінофестиваль «Кінотавр»: приз за найкращу режисуру, «Зірка», диплом — «Про любов 2»
2015 Кінофестиваль «Кінотавр» — головний приз за фільм «Про любов», приз журі та кінопрокатників.
МКФ «Subtitle» Ірландія — приз за режисуру фільму «Про любов»
премія «Режисер року» за версіями журналів «Сноб» і «Interview»
лауреат кінопремії «Золотий орел» за найкращий ігровий фільм («Про любов»)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Энциклопедия отечественного кино: Анна Меликян. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 17 травня 2017.
  2. Шакина Ольга Всеволодовна, журналист, кинокритик. КиноСоюз. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.
  3. Кино-2008: большой прорыв. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2020.
  4. Главный приз «Кинотавра» получил фильм «Про любовь». Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 5 квітня 2020.
  5. Фильм «Русалка» Анны Меликян выдвинут на «Оскар». Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 8 червня 2022.
  6. Анна Меликян и Данил Хачатуров впервые позировали фотографам вместе на афтепати фильма "Про любовь" (рос.). ru.hellomagazine.com. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 9 березня 2020.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]