Перейти до вмісту

Ганс-Йоахім Баурмайстер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ганс-Йоахім Баурмайстер
Народився28 жовтня 1898(1898-10-28) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ґлоґув, Сілезія, Прусське королівство, Німецька імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер12 лютого 1950(1950-02-12) (51 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Іваново, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьофіцер Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове звання Генерал-майор
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Ганс-Йоахім Баурмайстер (нім. Hans-Joachim Baurmeister; 28 жовтня 1898, Глогау, Німецька імперія22 лютого 1950, табір військовополонених 5110/48 Войково, РРФСР) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту (9 листопада 1944). Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

[ред. | ред. код]

Після початку Першої світової війни 10 серпня 1914 року Баурмайстер вступив в 1-й нижньосілезький полку польової артилерії «фон Подбельскі» №5 Прусської армії. Через місяць був переведений в запасний полк польової артилерії №50 і 20 січня 1915 року без комісії проведений у фенріхи. Будучи офіцером батареї, був важко поранений під час окопної війни у ​​Фландрії в середині жовтня 1916 року. Після перебування в шпиталі в середині березня 1917 року повернувся в свій полк на Західний фронт. У липні 1917 року він був переведений в полк польової артилерії №282.

Після закінчення війни ненадовго повернувся в рідний полк, який перебував у процесі демобілізації, а потім був переведений в тимчасовий рейхсвер. Внаслідок скорочення армії 31 грудня 1920 року залишив військову службу.

1 січня 1924 року повернувся в армію і був призначений офіцером батареї в 3-й (прусський) артилерійський полк рейхсверу.

З 1 жовтня 1931 року Баурмейстер завершив навчання в якості помічника командира в штабі 5-ї дивізії в Штутгарті і отримав звання гауптмана 1 серпня 1933 року, а з 1 жовтня 1933 року перебував у розпорядженні начальника командування сухопутних військ. З травня 1934 року він виконував різні військові завдання та працював інструктором з тактики у Потсдамській військовій школі.

Під час Другої світової війни брав участь у Французькій кампанії навесні 1940 року, 14 червня 1941 року отримав звання оберста. Влітку 1941 року Баурмайстер брав участь у Німецько-радянській війні під час наступу на Центральну Росію. 12 січня 1942 року призначений директором курсу 1-ї артилерійської школи. 1 квітня 1943 року він був призначений командиром артилерії 130. З 16 лютого по 31 березня 1944 року він ненадовго перебував у командному резерві, а потім служив командиром 1-го гренадерського полку.

10 травня 1944 року Баурмейстеру було передано командування 1-ю піхотною дивізією, а з 19 червня по 13 липня 1944 року він командував 371-ю піхотною дивізією. Потім він закінчив курси командира дивізії і 18 серпня 1944 року отримав командування 290-ю піхотною дивізією.

Як вищий артилерійський командувач 315, Баурмейстер потрапив у радянський полон наприкінці війни, де й помер у 1950 році. Похований на загальному кладовищі табору військовополонених 5110 у Чернцях.[1]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Dermot Bradley, Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendaten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 1: Abberger–Bitthorn. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2423-9, S. 236–237.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. stalingrad.net: Архівна копія на сайті Wayback Machine. (englisch)