Ганс Вольфганг Райнгард

Ганс Вольфганг Райнгард
нім. Hans Wolfgang Reinhard
Народився	11 грудня 1888(1888-12-11)  Гоенштайн-Ернстталь, Цвікау, Саксонія
Помер	6 жовтня 1950(1950-10-06) (61 рік)  Карлсруе, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест 2-го класу ордена Заслуг (Саксонія) Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія) Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Золотий партійний знак НСДАП Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Ганс Вольфганг Райнгард (нім. Hans Wolfgang Reinhard; 11 грудня 1888, Гоенштайн-Ернстталь — 18 січня 1950, Карлсруе) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 24 листопада 1938 року — командир 35-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії. З 25 листопада 1940 по 8 травня 1942 року — командир 51-го армійського корпусу. Учасник німецько-радянської війни. З 8 червня 1942 по 22 грудня 1944 році — командир 88-го армійського корпусу. В травні 1945 року взятий у полон американськими військами.

Звання

• Фанен-юнкер (30 березня 1908)
• Фенріх (4 листопада 1908)
• Лейтенант (19 серпня 1909) — патент від 20 серпня 1907 року.
• Оберлейтенант (1 грудня 1914)
• Гауптман (21 грудня 1916)
• Майор (1 квітня 1928)
• Оберстлейтенант (1 квітня 1932)
• Оберст (1 липня 1934)
• Генерал-майор (30 вересня 1937)
• Генерал-лейтенант (1 жовтня 1939)
• Генерал піхоти (30 листопада 1940)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест з мечами
  • 2-го класу (31 жовтня 1914)
  • 1-го класу (29 грудня 1917)
• Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (20 жовтня 1915)
• Орден Заслуг (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами (17 серпня 1916)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Золотий партійний знак НСДАП (22 березня 1938)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (10 травня 1940)
  • 1-го класу (28 травня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста (22 вересня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (7 серпня 1942)

Література

• Reichswehrministerium (Bearb.): Rangliste des Deutschen Reichsheere nach dem Stande vom 1.Mai 1932, Mittler & Sohn, Berlin 1932
• Das Deutsche Heer 1939, Gliederung, Standorte, Stellenbesetzung und Verzeichnis sämtlicher Offiziere am 3.1.1939, Hrsg. H.H. Podzun, Bad Nauheim 1953
• Wolf Keilig (Hrsg.): Rangliste der Deutschen Heeres 1944/45, Friedberg 1955, S. 15 u. S. 323, ISBN 3-7909-0113-X
• Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.
• Walther-Peer Fellgiebel: . Dörfler Verlag, Eggolsheim 2004, ISBN 3-7909-0284-5, S. 287.