Ганс Йоахім Рюле фон Лілієнштерн

Ганс Йоахім Рюле фон Лілієнштерн
Ганс Йоахім Рюле фон Лілієнштерн
Народився	9 січня 1915; Фріцлар, Швальм-Едер, Кассель, Гессен, Німеччина
Помер	26 листопада 2000 (85 років); Франкфурт-на-Майні, Дармштадт, Гессен, Німеччина
Діяльність	економіст
Заклад	Штутгартський університет
Членство	СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
	; ; ;

Ганс Йоахім Рюле фон Лілієнштерн (нім. Hans Joachim Rühle von Lilienstern; 9 січня 1915, Фріцлар — 26 листопада 2000, Франкфурт-на-Майні) — німецький економіст і офіцер, доктор політології, гауптштурмфюрер резерву СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Син лікаря. Після відвідування початкової школи в Ремгільді вступив в середню школу Гільдбурггаузена, яку закінчив у 1934 році. На початку січня 1933 року вступив у НСДАП (квиток №3 287 913) і СС (посвідчення №151 372), служив офіцером-учителем 1-го штандарту СС. В 1934/35 роках служив в рейхсвері, після чого працював в хімічній промисловості. Одночасно в 1934/38 роках вивчав політологію і економіку в Мюнхені. В 1938 році був консультантом Імперського хімічного управління в Берліні.

Після початку Другої світової війни він взяв участь у французькій кампанії у складі військ СС. На початку Німецько-радянської війни він був командиром взводу військових кореспондентів дивізії СС «Мертва голова». З 1942 року працював у відділі арієзації райхскомісаріату Нідерланди, брав участь у конфіскації єврейської власності. Пізніше був офіцером 4-ї добровольчої танково-гренадерської бригади СС «Нідерланд» на Східному фронті. Потім йому було доручено очолити юнкерську школу СС у Бад-Тельці. Наприкінці війни командував батальйоном 38-ї гренадерської дивізії СС «Нібелунги».

Після закінчення війни та повернення з полону в 1947/49 рік працював індивідуальним підприємцем, в 1949/54 роках — керуючим директором видавничого холдингу. З 1955 року — керуючий директор Комітету економічного управління (AWV). Він також був економічним консультантом, а з 1957 року — керуючим директором Опікунської ради з раціоналізації німецької економіки у Франкфурті. В 1969/76 роках — член консультативної ради Фонду Фрідріха Науманна.У 1963 році Рюле фон Лілієнштерн був прийнятий на посаду почесного професора Технічного університету Штутгарта.

В 1973 році обговорювалось питання щодо відкликання його докторського ступеня 1942 року, після того як схуднонімецький журналіст Юліус Мадер звинуватив дисертацію Рюле в антисемітському і псевдонауковиому тоні. Вчений ступінь не був анульований.

Сім'я

В 1939 році одружився, мав трьох дітей.

Нагороди

Цивільний знак СС (№107 408)
Партійний знак «Нюрнберг 1933» (1933)
Почесний кут старих бійців (лютий 1934)
Перстень «Мертва голова»
Спортивний знак СА в бронзі
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
Залізний хрест
- 2-го класу (9 листопада 1940)
- 1-го класу (22 січня 1944)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1942)
Лицарський хрест Залізного хреста (12 лютого 1944)
Почесний професор Штутгартського університету (1963)

Бібліографія

Bildung wird Schicksal. Deutsche Folgerungen aus der amerikanischen Wirtschaftspraxis. Gespräche mit Managern und Professoren, Forkel, Stuttgart 1962
Konkurrenzfähiger durch zwischenbetriebliche Kooperation, Forkel, Stuttgart 1963
Japan – Konkurrent oder Partner?, Forkel, Stuttgart 1963
Praktische Beispiele zwischenbetrieblicher Kooperation (mit Armin Hermann und Joachim Neumann), Forkel, Stuttgart 1964
Strukturwandel in der Wirtschaft, Hirt, 1965
Die Industriewirtschaft von morgen, 1965
Kooperation, München 1970
Planung und Organisation der Kooperation, in: Erik Boettcher (Hrsg.): „Theorie und Praxis der Kooperation“, Mohr Verlag, Tübingen 1972
Die informierte Unternehmung, Erich Schmidt Verlag, Berlin 1972
Konkurrenzfähiger durch bessere Informationen – Grundlagen zur Entscheidungspraxis in der Unternehmung, Erich Schmidt Verlag, Berlin 1974
Kooperationspartner Staatshandel. Ein Ratgeber für Kooperationsvorhaben mit Ländern des Ostblocks und der Dritten Welt, Erich Schmidt Verlag, Berlin 1977
Logistik, eine Aufgabe der Unternehmenspolitik – Ein Round Table-Gespräch (als Herausgeber), Duncker & Humblot, 1987
Mittelbetriebe und Kleinbetriebe auf der Suche nach neuen Märkten, 3. Auflage, 1989
Zulieferer aus dem Handwerk haben Zukunft, Holzmann Medien, Bad Wörishofen 1992, ISBN 978-3778303191
Aufbau und Durchführung des Auslandsgeschäfts, Luchterhand Verlag GmbH, 1995, ISBN 978-3787543021
Führen ohne Stäbe, Schäffer-Poeschel Verlag, 1999, ISBN 978-3791003368

Література

Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Gordon Williamson: Die SS – Hitlers Instrument der Macht. Neuer Kaiser Verlag, Fränkisch-Crumbach 1998, ISBN 978-3-8468-2003-2.
Stefanie Harrecker: Degradierte Doktoren. Herbert Utz Verlag, München 2007, ISBN 978-3-8316-0691-7.
MOONEY, PETER, Waffen-SS Knights and their Battles, Schiffer Military History, 2016.