Перейти до вмісту

Ганс Йонатан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ганс Йонатан
Народився1784
Санта-Крус, Данська Вест-Індія
Помер1827
Djúpivogurd, Múlaþingd, Аустурланд, Ісландія
Країна Данська Вест-Індія
Діяльністьвійськовослужбовець
Суспільний станраб
Автограф
Руїни старого цукрового заводу на тлі плантації, Фредерікстед, Американські Віргінські острови (колишня Данська Вест-Індія), 1941 р.

Ганс Йонатан (сучасна ісландська вимова: Ганс Йоунатан, 1784, Санта-Крус, Данська Вест-Індія — 1827, Дьюпівогюр[en], Мулатинг[en], Аустурланд, Ісландія) — колишній темношкірий раб (мулат) з данських колоній на Карибах. Втікши з Данії, де він провів молодість, в Ісландію, він став одним з перших людей африканського походження, які оселилися в Ісландії. Оскільки в країні до цього часу проживають його численні нащадки, його випадок став предметом революційного за методологією дослідження ДНК.

Батьки

[ред. | ред. код]

Ганс Йонатан народився рабом на плантації на пагорбі Конституції на острові Санта-Крус в Карибському морі, який став данською колонією в 1733 році, коли його придбала Данська Вест-Індійська компанія у Франції. Його батько невідомий; ісландський історик Гіслі Паулссон стверджує в біографічній книзі, що його батьком був білий данець Ганс Ґрам, який був секретарем у власників протягом трьох років; його матір'ю була Емілія Регіна, чорна «домашня рабиня», яка вперше згадується в 1773 році на плантації Санта-Крус в Ла-Рейні, де вона імовірно народилася. У 1788 році у Емілії народилася дочка Анна Марія, на цей раз від чорношкірого Андреаса, який в той час теж був домашнім рабом, але їхні долі з письмових джерел не відомі.[1] Західноафриканське походження матері вдалося з'ясувати тільки завдяки генетичному дослідженню.[2]

Ганс Йонатан належав Генріху Людвігу Ернсту фон Шіммельманну (генерал-губернатору Данської Вест-Індії з дуже знатного данського роду) і його дружині Генрієтті Катарині.

Життя в Данії

[ред. | ред. код]

У 1789 році сім'я Шіммельманнів переїхала у Копенгаген, коли плантаційний бізнес прийшов у занепад. Разом з ними приїхали Емілія Регіна, а пізніше і Ганс Йонатан. Незабаром після цього Генріх помер, заповівши Ганса своїй вдові Генрієтті Катарині. У 1801 році, у віці сімнадцяти років, Ганс Йонатан втік і вступив в данський флот. Він брав участь в битві при Копенгагені, за що був відзначений. Данський наслідний принц Фредерік в нагороду подарував йому свободу.

Згодом Генрієтта домоглася арешту Ганса Йонатана на тій підставі, що він був її власністю і що вона мала намір продати його у Вест-Індії. Йонатан і його адвокат опротестували її дії в суді Копенгагена під головуванням судді Андерса Сандьое Ерстеда (який пізніше став прем'єр-міністром Данії) на тій підставі, що, хоча рабство все ще було законним в Данській Вест-Індії, воно було скасованим в Данії, і Ганса Йонатана не можна було утримувати як раба. Однак суддя Ерстед у справі Generalmajorinde Henriette de Schimmelmann contra mulatten Hans Jonathan засудив його 31 березня 1802 р до повернення в Вест-Індію.[3]

Життя в Ісландії

[ред. | ред. код]
Торгова станція у м. Дьюпівогюр, на якій працював Ганс Йонатан.

Ганс Йонатан знову втік, і його доля залишилася невідомою для влади Данії. Лише приблизно в 1990-х роках подробиці його життя були відновлені по окремих деталях. У 1802 році він прибув у селище (зараз невелике місто) Дьюпівогюр в Ісландії. Одну з перших згадок про Ганса Йонатана після 1802 року можна знайти у щоденнику норвезького картографа Ганса Фрісака за 4 серпня 1812 року:

«Агент місцевої торговельної факторії — родом із Вест-Індії, у нього немає прізвища … але він називає себе Гансом Йонатаном. Він дуже темношкірий і у нього вугільно-чорне кучеряве волосся. Його батько європеєць, а мати негритянка».

Фрісак найняв Ганса Йонатана як провідника. Ганс жив як селянин в Боргаргардюрі, працюючи на данській торговельній факторії у Дьюпівогюрі. У 1819 році він став керівником факторії. У лютому 1820 року Ганс одружився з Катрін Антоніусдоуттір з Гальса. У них було троє дітей; двоє пережили дитинство, а у XXI столітті нащадки налічують близько 900 осіб. Ганс Йонатан помер в 1827 році.

Генетичне дослідження

[ред. | ред. код]

У 2018 році вчені зробили генетичний прорив, реконструювавши частину його геному, використовуючи тільки зразки нащадків, а не його власні останки. Це був перший випадок, коли геном людини був реконструйований без використання фізичних останків. Для дослідження були ідентифіковані 788 його нащадків і відібрані зразки ДНК 182 членів сім'ї. Дослідженню сприяли виняткова рідкість африканської спадщини в Ісландії, однорідність населення країни і велика генеалогічна база даних. Зразки були проаналізовані за відомими ознаками африканської ДНК, що дозволило відтворити близько 38 % профілю ДНК його матері і, таким чином, 19 % його власного. Було встановлено, що предки його матері походили з регіону, який нині включає Нігерію, Бенін і Камерун[4].

Незважаючи на популярну думку про те, ніби колишній прем'єр-міністр Давид Оддссон був нащадком Йонатана, жодні джерела не підтверджують це твердження[5].

Біографії

[ред. | ред. код]

Біографія Йонатана авторства Гіслі Паулссона була опублікована ісландською мовою в 2014 році. У 2016 році було опубліковано англійське видання під назвою «Людина, яка вкрала себе: рабська одіссея Ганса Йонатана»[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Loftsdóttir та Pálsson, 2013
  2. ↑ Jagadeesan, Anuradha. Project 11: Computational reconstruction of Hans Jonatan’s genome'. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 10 травня 2014.
  3. ↑ Loftsdóttir та Pálsson, 2013
  4. ↑ Anuradha Jagadeesan and others, 'Reconstructing an African Haploid Genome from the 18th Century', Nature Genetics, 50(2) (2018), 199—205 DOI:10.1038/s41588-017-0031-6.
  5. ↑ Davíð Oddsson sagður afkomandi „dularfulla kynblendingsins“ Hans Jónatans. DV (ісл.). 17 січня 2019. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
  6. ↑ The Man Who Stole Himself: The Slave Odyssey of Hans Jonathan.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ганс_Йонатан&oldid=36105247