Ганс фон Гефтен

Ганс фон Гефтен
Ганс фон Гефтен
Народився	13 червня 1870 ; Fürstenbergd, Ксантен, Везель, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Прусське королівство
Помер	9 червня 1937 (66 років) ; Гота
Країна	Німецький Райх
Діяльність	архівіст, військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна
Членство	Прусська академія наук
Військове звання	генерал
Рід	Haeften familyd
Батько	Август фон Гефтен
Діти	Hans Bernd von Haeftend і Вернер фон Хафтен
Нагороди
	Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
	;
	; ; ;

Ганс Максиміліан Густав фон Гефтен (нім. Hans Maximilian Gustav von Haeften; 13 червня 1870, маєток Фюрстенберг, Ксантен — 9 червня 1937, Гота) — німецький офіцер і архіваріус, генерал-майор рейхсверу.

Біографія

Представник знатного німецько-нідерландського роду. Син прусського державного архіваріуса Августа фон Гефтена (1832–1871) і його дружини Елізабет, уродженої фон Гохвехтер (1840–1916).

Після закінчення середньої школи 26 березня 1889 вступив в 2-й піший гвардійський полк Прусської армії. 22 березня 1897 року переведений в гвардійський гренадерський полк №5. В 1899/1901 роках навчався у Військовій академії. З березня 1904 року служив в Генштабі, з 1906 року — в штабі 2-го армійського корпусу. З 1 жовтня 1907 року — командир роти 89-го великокняжого Мекленбурзького гренадерського полку. 2 травня 1910 року повернувся на штабну службу в 38-му дивізією, потім — знову в Генштаб.

Під час Першої світової війни майор фон Гефтен спочатку служив 1-м офіцером Гештабу гвардійського резервного корпусу, потім — особистим ад'ютантом начальника Генштабу Мольтке-молодшого та керівник «Східного управління військової розвідки» в Позені. Тут він уперше вступив у контакт з Паулем фон Гінденбургом та Еріхом Людендорфом. Після розмови з імператрицею з питання верховного командування на Сході в січні 1915 року його було переведено як покарання. Колишній опонент Гефтена Еріх фон Фалькенгайн в липні 1916 року привіз його в Берлін як голову військового відомства міністерства закордонних справ. Там він зіграв ключову роль у основі Управління зображень та кіно (BUFA). З літа 1918 року — начальником іноземного відділу Головнокомандування сухопутних військ^[2]. Наприкінці 1918 року Гефтен був офіцером зв'язку начальника Генштабу з канцлером принцом Максиміліаном Баденським.

Після війни у 1919 році Гефтен був членом Комісії сухопутних військ з миру. В 1920 році залишив військову службу, працював директором Відділу військової історії Генштабу. В 1931/35 року — президент Імперського архіву^[3]. З 1933 року — дійсний член Прусської академії наук^[4].

Сім'я

21 березня 1903 року одружився з Агнес фон Браухіч, дочкою генерала кінноти Бернгарда фон Браухіча і сестрою майбутнього генерал-фельдмаршала Вальтера фон Браухіча. В пари народились 3 дітей: Елізабет (1903–1980), Ганс Бернд (1905–1944) і Вернер (1908–1944).

Нагороди

Столітня медаль
Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Почесний доктор філософського факультету Лейпцизького університету (1925)
Почесний хрест ветерана війни з мечами

Бібліографія

Eine deutsche Kolonialarmee, 1905
Kämpfe der deutschen Truppen in Deutsch-Südwestafrika, 1906/07

Література

Freiherr von Bock: Stammliste des Offizierkorps des 2. Garde-Regiments zu Fuß 19.6.1813–15.5.1913. Verlag R. Eisenschmidt, Berlin 1913, S. 234.
Hans von Haeften †. In: Wissen und Wehr. Monatshefte (1937), Heft 7, S. 419–421.
Heinz Kraft: Haeften, Hans Maximilian Gustav von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 7, Duncker & Humblot, Berlin 1966, ISBN 3-428-00188-5, S. 430 f. (Digitalisat).
Genealogisches Handbuch des Adels. Adelige Häuser A. Band XVI. (= Band 76 der Gesamtreihe). C. A. Starke Verlag, Limburg (Lahn) 1981, S. 194.
Markus Pöhlmann: Republik und Reichsarchiv. Hermann Ritter Mertz von Quirnheim, Hans von Haften und die amtliche Militärgeschichtsschreibung nach 1918. In: Hans Ehlert (Hrsg.): Deutsche Militärhistoriker von Hans Delbrück bis Andreas Hillgruber. Militärgeschichtliches Forschungsamt, Potsdam 2010, ISBN 978-3-941571-06-8, S. 21–31.

Посилання

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Deutsche Nationalbibliothek Record #133821331 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ SEHEPUNKTE - Rezension von: Belehrung - Propaganda - Vertrauensarbeit - Ausgabe 6 (2006), Nr. 11. www.sehepunkte.de. Процитовано 26 серпня 2023.
↑ https://invenio.bundesarchiv.de/invenio/direktlink/86350ec8-f5a3-4575-bcf3-1fce0efc4c4d/
↑ Hans Maximilian Gustav von Haeften – Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. www.bbaw.de. Процитовано 26 серпня 2023.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/133821331/_Record_#133821331]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] а ^б ^в ^г Deutsche Nationalbibliothek Record #133821331 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[2] SEHEPUNKTE - Rezension von: Belehrung - Propaganda - Vertrauensarbeit - Ausgabe 6 (2006), Nr. 11. www.sehepunkte.de. Процитовано 26 серпня 2023.

[3] ttps://invenio.bundesarchiv.de/invenio/direktlink/86350ec8-f5a3-4575-bcf3-1fce0efc4c4d/

[4] Hans Maximilian Gustav von Haeften – Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. www.bbaw.de. Процитовано 26 серпня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]