Перейти до вмісту

Ганс фон Мануссі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ганс фон Мануссі
нім. Hans von Manussi
Народився12 вересня 1893(1893-09-12)
Відень, Австро-Угорщина
Помер19 січня 1962(1962-01-19) (68 років)
Зімбах-ам-Інн, Баварія, Німеччина
Діяльністьофіцер
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Генерал-майор
Нагороди
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Медаль за 1 поранення (Австро-Угорщина)
Медаль за 1 поранення (Австро-Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Карл Ганс фон Мануссі Едлер фон Монтезоле (нім. Karl Hans von Manussi Edler von Montesole; 12 вересня 1893, Відень, Австро-Угорщина19 січня 1962, Зімбах-ам-Інн, ФРН) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, генерал-майор вермахту.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син службовця магістрату Франца фон Мануссі і його дружити Марії, уродженої фон Бінна. 18 серпня 1912 року вступив в 2-й тірольський земельний стрілецький полк. Учасник Першої світової війни, командир взводу, потім роти свого полку. 4 листопада 1918 року взятий в полон італійськими військами. 4 серпня 1919 року звільнений і продовжив службу в австрійській армії. З 1 березня 1930 року — командир 7-ї, з 1 вересня 1930 року — 9-ї роти 5-го піхотного полку. Після аншлюсу 15 березня 1938 року автоматично перейшов у вермахт. 1 серпня 1938 року призначений в штаб 134-го піхотного полку. З 3 січня 1939 року — командир 2-ї роти, з 1 серпня 1939 року — 3-го запасного батальйону свого полку.

З 26 серпня 1939 року — командир 3-го батальйону 462-го піхотного полку, з 5 жовтня 1940 року — всього полку, з 23 грудня 1940 року — 216-го запасного піхотного, з 5 січня 1942 року — 739-го піхотного полку, дислокованого у Франції. 26 квітня 1944 року був визнаний непридатним для командування полком через стан здоров'я, а 14 травня був знятий з посади і відправлений в резерв. 26 листопада був відряджений в 17-й військовий округ для ознайомлення з системою запасних частин. 10 лютого 1945 року був відряджений до німецького генерала в Італії для навчання на військового коменданта. З 20 березня — комендант плацдарму Віттенберг. В кінці війни командував народно-гренадерською дивізією.

Сім'я

[ред. | ред. код]

17 вересня 1921 року одружився з Елізабет Ауфшлегер.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]