Гарвардська бібліотека давнього українського письменства
Гарвардська Бібліотека Давнього Українського Письменства (англ. Harvard Library of Early Ukrainian Literature) — видавнича серія Українського наукового інституту Гарвардського університету, що стала складовою «Гарвардського проекту», присвяченого відзначенню 1000-ліття хрещення України-Русі. Ініціював проєкт Омелян Пріцак у середині 1980-х років. Проєкт фінансувався з пожертвувань української діаспори Північної Америки[1]. Вчений був переконаний, що це є справою національної гідності, яку повинна здійснити вся українська спільнота в діаспорі у зв'язку з тисячолітнім ювілеєм[2].
Видання мали охопити основні твори українського середньовічного і ранньо-модерного письменства та духовної культури. Була запланована в трьох підсеріях: корпус текстів (переважно факсимільні видання), корпус перекладів англійською мовою, переклади сучасною українською мовою із науковими вступами та коментарями. У первісному варіанті кожна із підсерій була запланована на 40 томів[3], але було видано не всі.
У корпусі текстів видано:
- 1-й т. — «Зібрані твори Мелетія Смотрицького»
- 2-й т. — «Євангеліє учительноє» Мелетія Смотрицького
- 3-й т. — факсимільні «Obrona jedności cerkiewnej…» Л. Кревзи і «Палінодія…» З. Копистенського
- 4-й т. — факсимільні «Патерикон…» Сильвестра Косова і «Τερατουργημα…» Атанасія Кальнофойського
- 5-й і 6-й т. — «„Діаріюш подружни“ і інші писання Пилипа Орлика»
- 8-й т. — «Київський і Галицько-волинський літописи»
- 9-й т. — «Літопис Граб'янки»
- 10-й т. — «Повість временних літ, зведення і парадосіс» (у 3-х книгах)
У корпусі англомовних перекладів видано 7 томів:
- 1-й т. — «Києво-Печерський патерик» (1989)
- 2-й т. — «Агіографія Київської Русі» (1992)
- 3-й т. — «Льва Кревзи „Оборона церковної єдності“ (1617) і Захарія Копистенського „Палінодія“ (1620—1623)» (1995)
- 4-й т. — «Житіє Паїсія Величковського» (1989)
- 5-й т. — «Проповіді і риторика Київської Русі» (1991)
- 6-й т. — «Повчальна проза Київської Русі» (1994)
- 7-й т. — «Вибрані твори Мелетія Смотрицького» (2005)
У серії перекладів сучасною українською мовою вийшли лише твори Григорія Сковороди у 2-х томах (Київ, 1994).
У підготовці до друку текстів, написанні вступних статей та бібліографій взяли участь Девід Фрік, П.Левін, Орест Субтельний, Борис Струмінський, Юрій Луценко, а також Омелян Пріцак, який поряд з виконанням функцій головного редактора цієї серії підготував її 4 томи[4].
- ↑ Омелян Пріцак. Передмова Головного редактора до видання "Історія української літератури" Михайла Грушевського. litopys.org.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019.
- ↑ Сидорчук, Таїсія (2013). До історії відзначення тисячоліття хрещення Русі-України: за матеріалами архіву Омеляна Пріцака (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 26 січня 2019.
- ↑ Кудінов, Ю. (2014). Ранньонова історія України в археографічній роботі Гарвардського центру україністики (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019.
- ↑ Сидорчук Т. М. Омелян Пріцак та видавнича діяльність Українського наукового інституту Гарвардського університету в 1970-1990-х роках //Славістична збірка. Вип. IV /Інститут української археографії та джерелознавства НАН України. — К., 2018. — С.125-137.
- Harvard Library of Early Ukrainian Literature. www.huri.harvard.edu. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019.
- Грабович Г. Гарвардська бібліотека давнього українського писменства // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.