Перейти до вмісту

Гаркуша Микола Євтихійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Микола Євтихійович Гаркуша
Народження12 грудня 1905(1905-12-12) Редагувати інформацію у Вікіданих
Васильківка
Смерть17 грудня 1944(1944-12-17) Редагувати інформацію у Вікіданих (39 років)
Угорщина
ПохованняІвано-Франківськ Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРадянський Союз
Вид збройних силпіхота
ПартіяКПРС, КП(б)У
ЗванняМайор
Командування1129-й полк
Війни / битвинімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Суворова III ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаркуша.

Микола Євтихійович Гаркуша (12 грудня 1905 — 17 грудня 1944) — Майор РСЧА, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1943). Командир 1129-го стрілецького полку 337-ї Лубненської стрілецької дивізії 40-ї армії Воронезького фронту.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 12 грудня 1905 року у селі Васильківка, нині селище міського типу Дніпропетровської області, у селянській родині. Українець. Член ВКП(б) із 1940 року. Закінчив 4 класи. Працював на залізниці.[1]

У Червоній Армії з вересня 1927 року. У діючій армії з серпня 1941 року.

1129-й стрілецький полк (337-а стрілецька дивізія, 40-а армія, Воронезький фронт) під командуванням майора Миколи Гаркуші при наступі на київському напрямку, під час битви за Дніпро, 11 вересня 1943 року в боях за місто Гадяч Полтавської області України. форсував річку Псел і увірвався до міста, яке цього ж дня було повністю звільнено від фашистських окупантів.[2]

18 вересня 1943 року 1129-й стрілецький полк майора Гаркуші Н. Є. опанував місто Лубни Полтавської області, і, розвиваючи наступ, вийшов до річки Дніпро, а 25 вересня 1943 року переправився через Дніпро в районі села Зарубинці Канівського району Черкаської області України, захопивши плацдарм.[1][2]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1943 року за вміле командування стрілецьким полком, зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і виявлені при цьому мужність і героїзм майору Гаркуші Миколі Євтихієвічу присвоєно звання Герой Радянського союзу з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (№ 1196).[2]

Командир полку М. Є. Гаркуша загинув смертю хоробрих 17 грудня 1944 року у боях під угорським містом Мішкольц. Похований із військовими почестями у місті Станіславів, (нині Україна).[2]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Орден Леніна

Орден Червоного Прапора

Орден Суворова 3-го ступеня

Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня

Орден Червоної Зірки

Герой Радянського Союзу

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

В місті Івано-Франківськ до 2022 року була вулиця названа в честь Миколи Гаркуші[1] рішенням міської ради вулицю перейменовано на честь солдата СС Галичина Михайла Мулика, який не був реабілітований Радянським Союзом чи Україною, за участь в Колабораціонізмі у Другій світовій війні[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Гаркуша Микола Євстахійович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 10 березня 2023.
  2. ↑ а б в г Гаркуша Николай Евтихиевич. warheroes.ru. Процитовано 10 березня 2023.
  3. ↑ На 100-му році помер останній франківський дивізійник Михайло Мулик. Курс. 26 січня 2020. Процитовано 10 березня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гаркуша_Микола_Євтихійович