Перейти до вмісту

Гармонічне число

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гармонічне число , де (червона лінія) і його асимптотична границя (синя лінія).

У математиці nгармонічним числом називається сума обернених величин перших n послідовних чисел натурального ряду:

Гармонічні числа є частковими сумами гармонічного ряду.

Вивчення гармонічних чисел почалося в античності. Вони мають важливе значення в різних галузях теорії чисел і теорії алгоритмів і, зокрема, тісно пов'язані з дзета-функцією Рімана.

Альтернативні визначення

[ред. | ред. код]
  • Гармонічні числа можна визначити рекурентно:
  • Також правильне співвідношення:
    ,
    де  — дигамма-функція,  — стала Ейлера — Маськероні .
  • Ще одне співвідношення:

Додаткові подання

[ред. | ред. код]

Перелічені нижче формули можна використати для обчислення гармонічних чисел (зокрема й у точках, відмінних від точок натурального ряду):

  • інтегральні подання:
  • граничні подання:
    ;
  • розкладання в ряд Тейлора в точці :
    де  — дзета-функція Рімана;
  • асимптотичний розклад:
    .

Твірна функція

[ред. | ред. код]

Властивості

[ред. | ред. код]

Значення від нецілого аргументу

[ред. | ред. код]
де  — золотий перетин.

Суми, пов'язані з гармонічними числами

[ред. | ред. код]

Тотожності, пов'язані з гармонічними числами

[ред. | ред. код]
  • , де
  • , де

Наближене обчислення

[ред. | ред. код]

За допомогою формули підсумовування Ейлера — Маклорена отримуємо таку формулу:

де ,  — стала Ейлера, яку можна обчислити швидше з інших міркувань[яких?], а  — числа Бернуллі.

Теоретико-числові властивості

[ред. | ред. код]
  • Теорема Волстенголма стверджує, що для будь-якого простого числа виконується порівняння:

Деякі значення гармонічних чисел

[ред. | ред. код]

Чисельник і знаменник нескоротного дробу, що являє собою n-e гармонійне число, є n-ми членами цілочисельних послідовностей A001008 і A002805, відповідно.

Застосування

[ред. | ред. код]

2002 року Lagarias довів[1], що гіпотеза Рімана про нулі дзета-функції Рімана еквівалентна твердженням, що нерівність

виконується за всіх цілих зі строгою нерівністю при , де  — сума дільників числа .

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Jeffrey Lagarias. An Elementary Problem Equivalent to the Riemann Hypothesis // Amer. Math. Monthly. — 2002. — № 109 (26 грудня). — С. 534-543. Архівовано з джерела 27 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.

Література

[ред. | ред. код]