Гарнага Богдан Павлович
Гарнага Богдан Павлович | |
---|---|
Підполковник | |
Загальна інформація | |
Народження | 6 грудня 1991 (32 роки) Озерна Київська область |
Alma Mater | НАСВ (2014) |
Псевдо | Бахмат |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви |
|
Командування | |
командир 7-ї роти
Заступник командира військової частини Командир військової частиниНачальник штабу бригади | |
Нагороди та відзнаки | |
Богда́н Па́влович Гарна́га (нар. 6 грудня 1991, с. Озерна, Білоцерківський район, Київська область, Україна) — український військовослужбовець, Збройних сил України. Учасник російсько-української війни. Позивний «Бахмат».
Закінчив школу в селі Озерна Білоцерківського району.
Випускник Київського військового ліцею імені Івана Богуна 2009 року.
Вступив на військову службу за контрактом, закінчив школу сержантів, був направлений до 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167, м. Біла Церква), 2 батальйон, 6 рота.
21 червня 2014 року закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, факультет бойового застосування військ за спеціальністю «управління діями підрозділів механізованих військ»[1]. Отримав звання лейтенанта, був призначений на посаду командира взводу 72-ї бригади, і вже 28 червня виїхав у зону проведення антитерористичної операції на Схід України, в район м. Амвросіївка.
Із січня 2015 — командир 7-ї «шаленої» роти 3-го механізованого батальйону 72 ОМБр.
У 2014—2015 виконував завдання поблизу Старобешеве, брав участь у вивезенні поранених після боїв за Іловайськ, воював біля Старогнатівки, Петрівського та Білої Кам'янки, у Волноваському районі. Під Білою Кам'янкою утримував лінію оборони у 8 км лише з 74 бійцями, підрозділ «Бахмата» вибив з села дві роти ворога і зайняв панівну висоту[2]. З грудня 2016 разом зі своєю ротою тримав оборону на опорному пункті «Зеніт» поблизу Донецького аеропорту, в районі Авдіївки.
- Орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня (07.03.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[3].
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (07.06.2021) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.[4]
- Медаль «За військову службу Україні» (02.12.2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України.[5]
- Медаль «За оборону Волновахи».
- Медаль «За жертовність і любов до України» УПЦ КП (04.03.2017)[6]
- ↑ Випускник Навчально-оздоровчого комплексу Київського військового ліцею імені Івана Богуна
- ↑ Командири, за якими бійці ідуть у вогонь і воду [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Українське слово», 29 червня 2017
- ↑ Указ Президента України від 7 березня 2022 року № 113/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №229/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Захисник Авдіївки Богдан Гарнага нагороджений медаллю УПЦ Київського патріархату // Україна молода, 10 квітня 2017. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 19 серпня 2018.
- Олена Мокренчук. Шлях Героя [Архівовано 18 вересня 2018 у Wayback Machine.] // На сайті Озернянської сільради, 7 травня 2016.
- Олексій Опанасюк. Промка, Бутовка… Про особливі історії з передової, де ніколи не буває сумно [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Газета «День», 20 січня 2017.
- Анастасія Федченко. Ротний із позивним «Бахмат», або… Залежність від людей [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Центр інформації про права людини», 13 квітня 2017.
- Віолетта Киртока. Богдан Гарнага: «Після двох туманних днів — хоп, і український прапор майорить над будиночком рибалки, що стоїть між „Зенітом“ і Донецьким аеропортом» [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // Цензор.нет, 21 травня 2017.
- Олег Яновський. Вище них — тільки зорі, крутіші за них лише гори // «Військо України», 24 червня 2017.
- Віктор Шевченко. Командири, за якими бійці ідуть у вогонь і воду [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Українське слово», 29 червня 2017.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Підполковники (Україна)
- Народились 6 грудня
- Народились 1991
- Військовики 72-ї окремої механізованої бригади
- Військовики 58-ї окремої мотопіхотної бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Нагороджені медаллю «За жертовність і любов до України»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Білоцерківського району
- Випускники Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного