Перейти до вмісту

Гарольд Ллойд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гарольд Ллойд
англ. Harold Lloyd
Зображення
Зображення
Ім'я при народженніГарольд Клейтон Ллойд
Harold Clayton Lloyd
Народився20 квітня 1893(1893-04-20)[1][2][…]
Берчард, Поні, Небраска, США
Помер8 березня 1971(1971-03-08)[4][2][…] (77 років)
Беверлі-Гіллз, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
  • рак простати
  • ПохованняФорест-Лаун
    Національністьамериканець
    Громадянство США
    Діяльністькіноактор, актор, кінорежисер, кінопродюсер, сценарист, фотограф, каскадер, комік, виконавчий продюсер, письменник, художник, продюсер, режисер
    Alma materSan Diego High Schoold і East High Schoold
    Роки діяльності19131963
    ПартіяРеспубліканська партія США
    У шлюбі зМілдред Девіс
    ДітиМілдред Глорія Ллойд і Harold Lloyd Jr.d
    Брати / сестриГейлорд Ллойд
    Провідні роліБезпека в останню чергу!
    IMDbnm0516001
    Нагороди та премії

    CMNS: Гарольд Ллойд у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
    S:  Роботи у  Вікіджерелах

    Гарольд Ллойд (20 квітня 1893 — 8 березня 1971) — відомий американський комедійний кіноактор, один із найкращих коміків німого кіно. Ллойд знявся приблизно в 200 гумористичних фільмах, і німих, і звукових, між 1913 і 1947 роками. Хоча окремі фільми Ллойда були в середньому не настільки комерційно успішні, як фільми Чарлі Чапліна, він встиг зробити їх набагато більше (він зробив дванадцять повнометражних фільмів у 1920-х роках, а Чаплін — тільки три), і вони принесли більше грошей у цілому (15,7 млн ​​дол. США; а фільми Чапліна 10,5 млн дол. США). Співзасновник кінокомпанії «Роуч-Ллойд» (1915 рік).

    Життєпис

    [ред. | ред. код]

    Гарольд народився у Небрасці, а дитинство й юність провів у Сан-Дієго. Батько його був фотографом. Гарольд рано почав цікавитися театральним мистецтвом. З 10 років виступав разом із бродячими комедіантами, а у 12 став працювати у провінційному театрі в Омасі. Потім вчився театральному мистецтву в школах драматичного мистецтва Денвера та Сан-Дієго.

    Уже 1912 року як статист бере участь у зйомках у Сан-Дієго. Після цього Гарольд їде до Лос-Анжелеса, де за 5 доларів на тиждень працює у студіях Едісона, «Кістоуні», «Юніверсалі». Він влаштовує страйк статистів проти спроб дирекції зменшити зарплатню до 3 доларів. Керівництво визнало вимоги статистів законними й тут же всіх, хто страйкував, звільнило.

    Раптом його друг Хел Роуч отримує спадок — 200 доларів. Друзі миттєво організують власну кінокомпанію «Роуч-Ллойд». Першій фільм було знято за 4 дні й продано за 850 доларів. Унаслідок фінансових суперечностей Гарольд Ллойд переходить у компанію «Пате» до Мака Сеннета. Тут він створює образ Одинака Люка, який став героєм 50 коротеньких фільмів Ллойда. Після цього він змінює амплуа на середнього американця, без усіляких особливостей, сіреньку людину. Спочатку компанії відмовлялися знімати Ллойда в цьому образі, але той переміг. Кожний новий фільм Гарольда був ще успішнішим. Найкращий його фільм «Новачок» дав касовий збір у 2,6 млн доларів, обігнавши «Золоту лихаманку» Чарлі Чапліна.

    Найкращі роботи Гарольда Ллойда кінокомпанія «Paramount Pictures» змонтувала у двох фільмах «Комічний світ Гарольда Ллойда» та «Кумедний бік життя» (1962 рік).

    Зображення Ллойда, котрий висить на стрілках годинника високо над вулицею у фільмі «Безпека в останню чергу!» (1923), є одним із найзнаменитіших зображень в історії кіно. Ллойд робив більшість цих небезпечних трюків сам, незважаючи на каліцтво, отримане під час зйомок фільму «Поява привидів» (1920) — аварія з бомбою призвела до втрати великого і вказівного пальців правої руки (це було приховано у фільмах спеціальною протез-рукавичкою).

    Гарольд Ллойд помер від раку простати 8 березня 1971-го у віці 77 років. Актор похований на кладовищі Форест-Лаун у каліфорнійському Глендейлі.

    Ллойд у масонстві

    [ред. | ред. код]
    Гарольд Ллойл у 1946 році

    1925 року, в розпалі своєї кінокар'єри, Ллойд захопився масонством, вступив у голівудську масонську ложу «Олександр Гамільтон» № 535. Він досить швидко просунувся ступенями в Йоркському і Шотландському статутах. У Йоркському статуті він отримав ступінь Королівської Арки, а в Шотландському — 32 ступінь Верховного князя царственої таємниці. В кінцевому підсумку він досяг 33˚ — Почесного генерального інспектора. Протягом багатьох років, коли його активність у кінобізнесі знизилася, він більше уваги став приділяти діяльності в масонстві. Ллойд був членом благодійної парамасонської організації Shriners і керував Імперіалі Shriners у Північній Америці. На церемонії вступу на цю посаду 25 липня 1949 року були присутні 90000 членів Shriners, а сам захід проходив на Солджер філд. На цьому урочистому заході був присутній президент США Гаррі Трумен, який також був членом Shriners і володів 33˚ Шотландського статуту.

    Фільмографія

    [ред. | ред. код]

    Збережені короткометражні фільми

    [ред. | ред. код]

    Це фільми, які, наскільки відомо, існують у різних кіноархівах світу. Деякі з них також можна знайти на відеокасетах або DVD. Багато негативів ранніх короткометражних фільмів було загублено під час пожежі в будинку Ллойда 1943 року. Він дбайливо зберігав повнометражні фільми, і вони залишаються у відмінному стані.

    Ранні роботи

    [ред. | ред. код]

    Одинокий Люк

    [ред. | ред. код]

    Хлопець в окулярах

    [ред. | ред. код]

    Пізні роботи

    [ред. | ред. код]

    Повнометражні фільми

    [ред. | ред. код]

    Цікаві факти

    [ред. | ред. код]
    Реклама (1919)

    Нагороди

    [ред. | ред. код]
    • Спеціальний приз «Оскар» за творчу роботу в кіно, 1952 рік.

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118573667 // Harold Lloyd — 2012—2016.
    2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. а б SNAC — 2010.
    4. Ллойд Гарольд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    5. а б datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.

    Джерела

    [ред. | ред. код]