Гарольд Рейтсема
| Гарольд Рейтсема | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 січня 1948 (77 років)  Каламазу, Мічиган, США |
| Країна |  США |
| Діяльність | астроном, фізик |
| Alma mater | Університет Кальвінаd університет штату Нью-Мексикоd (1977) |
| Заклад | Університет Аризони[1] Ball Aerospace & Technologies[2] |
| Науковий керівник | Reta Beebed |
| Членство | МАС |
Гарольд Джеймс Рейтсема (англ. Harold Reitsema, нар. 19 січня 1948)[3] — американський астроном, член наукових команд, які відкрили Ларису[4], п'ятий із відомих супутників Нептуна, і Телесто[5], тринадцятий супутник Сатурна.
Гарольд Рейтсема здобув ступінь бакалавра фізики в коледжі Калвіна[en] в Гранд-Рапідс, штат Мічиган в 1972 році і ступінь доктора філософії з астрономії від Університету штату Нью-Мексико[en] в 1977 році. Його дисертація називалась «Кількісна спектральна класифікація зір сонячного типу та Сонця» й була виконана під керівництвом Рети Бібі[en]. Він брав участь у багатьох наукових космічних місіях НАСА, включаючи космічний телескоп Спітцер, SWAS[en], місію Нью-Горайзонс на Плутон і космічний телескоп Кеплер для пошуку екзопланет.
Рейтсема працював в Ball Aerospace & Technologies у Боулдері, Колорадо, і пішов на пенсію в 2008 році. Він є керівником місії космічний телескоп Сентінел[en] Фонду B612[en], яка займається пошуком навколоземних астероїдів для ідентифікації потенційних загроз зіткнення з Землею. На його честь 2002 року був названий астероїд 13327 Рейтсема[3][6].
Гарольд Рейтсема та його колеги за допомогою наземних телескопічних спостережень виявили два нові планетні супутники. Використовуючи коронограф з одним із перших астрономічних приладів із зарядовим зв'язком, вони вперше спостерігали Телесто, супутник Сатурна, 8 квітня 1980 року, лише через два місяці після того, як були однією з перших груп, яким вдалось побачити Янус, інший супутник Сатурна. 24 травня 1981 року команда Рейтсеми відкрила за Ларису, супутник Нептуна, спостерігаючи покриття зорі системою Нептуна.
Рейтсема брав участь у наземних спостереженнях місії Deep Impact у 2005 році. Він спостерігав зіткнення космічного апарата з кометою 9P/Темпеля за допомогою телескопів обсерваторії Сан-Педро-Мартір (Мексика)[7].
Він також відповідальний за кілька досягнень у використанні методів умовних кольорів у застосуванні до астрономічних зображень[8]. Він був членом групи багатокольорової камери на космічному апараті Джотто, який отримав зображення комети Галлея у 1986 році.
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ а б 13327 Reitsema (1998 SC24). Minor Planet Center. Процитовано 13 червня 2019.
- ↑ Larissa at Nine Planets. Архів оригіналу за 17 грудня 2001. Процитовано 17 грудня 2001.
- ↑ Larissa. Архів оригіналу за 17 грудня 2001. Процитовано 17 грудня 2001.
- ↑ MPC/MPO/MPS Archive. Minor Planet Center. Процитовано 13 червня 2019.
- ↑ (Deep Impact observations from San Pedro Martir)
- ↑ Creating Colorful Comets at NASA, by Noah Goldman