Координати: 35°24′30″ пн. ш. 75°29′13″ зх. д. / 35.408333333333° пн. ш. 75.486944444444° зх. д. / 35.408333333333; -75.486944444444

Гаттерас (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаттерас
Географія
35°24′30″ пн. ш. 75°29′13″ зх. д. / 35.408333333333° пн. ш. 75.486944444444° зх. д. / 35.408333333333; -75.486944444444
АкваторіяАтлантичний океан
Площа85,56 км²
Країна
 США
Адм. одиницяПівнічна Кароліна
Населення
Гаттерас. Карта розташування: США
Гаттерас
Гаттерас
Гаттерас (США)
Мапа

Острів Гаттерас (англ. Hatteras Island) — бар'єрний острів на узбережжі Північної Кароліни у складі Зовнішніх мілин[1]. Острів відокремлює затоку Памліко від Атлантичного океану. На острові знаходяться міста Роданті, Вейвз, Салво, Ейвон, Бакстон, Фріско і Гаттерас. Тут розташований Національний парк Мис Гаттерас.

Острів Гаттерас — один із найдовших островів США. Довжина — 68 км по прямій і 80 км по зовнішньому березі. Площа — 85,56 км², населення — 4001 (2000).

Острів входить до списку найкращих місць для серфінгу[2].

Клімат

[ред. | ред. код]
Протока, що виникла після урагану Ізабель

Острів Гаттерас розташований у зоні вологого субтропічного клімату з м'якою зимою і дуже теплим та вологим літом. Тому тут помірні коливання температури протягом року та доби. Середня температура в липні і серпні становить 30 °C і рідко підіймається вище за 32 °C. Температури нижчі нуля встановлюються близько 12 грудня і продовжуються в середньому до 11 березня. Снігопади взимку рідкі. Дощі досить рівномірно розподілені протягом року з максимумом у другій половині літа, коли проходять урагани.

2003 року в результаті удару урагану Ізабель та утворення протоки між містами Фріско і Гаттерас острів виявився розділений на дві частини. Дороги, електричні та інші комунікації були відновлені силами військових Інженерного корпусу, для цього знадобилося майже два місяці.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Острів Гаттерас
  2. The Best 5 Surf Spots. Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 3 листопада 2012.