Гать (Берегівський район)
| село Гать | |
|---|---|
 
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Берегівський район |
| Тер. громада | Берегівська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21020030090051498 
|
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1374 року[1] |
| Населення | 3122 особи[1][2] |
| Площа | 4,15[1] км² |
| Густота населення | 752,29[1] осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90231[1] |
| Телефонний код | +380 3141[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°19′13″ пн. ш. 22°38′22″ сх. д. / 48.32028° пн. ш. 22.63944° сх. д. |
| Водойми | річки Чорна Вода, Керепець. |
| Відстань до районного центру |
9,5[3] км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90231, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Гать, вул. Головна, 56-а[1] |
| Карта | |
  Гать | |
 Гать | |
| Мапа | |
| |
|
| |
 | В іншому мовному розділі є повніша стаття Gát (település)(угор.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з угорської.
|
Гать — село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Населення становить 3122 особи (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване за 9,5 кілометра[3] від районного центру.
Назва села, вочевидь, походить від слов'янського слова «гать» — в цій колись болотистій місцевості навколо великого, нині осушеного озера Серне селились люди, гативши собі землі, відвойовані від болота. Такі землі були практично недоступними монгольській орді, яка знищувала села краю в ХІІІ ст. Угорська назва населеного пункту — «Гат»[1].
Село Гать лежить за 9,5 км на північ від районного центру, фізична відстань до Києва — 600,2 км[3].
Селом протікає річка Чорна Вода, ліва притока Керепця.
| Клімат Гаті | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 0,8 | 3,4 | 9,3 | 16,1 | 21,2 | 24,2 | 26,0 | 25,6 | 21,4 | 15,7 | 8,2 | 3,0 | 14,6 |
| Середня температура, °C | −2,5 | −0,2 | 4,7 | 10,6 | 15,4 | 18,5 | 20,2 | 19,7 | 15,7 | 10,5 | 4,8 | 0,3 | 9,8 |
| Середній мінімум, °C | −5,8 | −3,7 | 0,1 | 5,2 | 9,7 | 12,9 | 14,4 | 13,8 | 10,1 | 5,3 | 1,4 | −2,4 | 5,1 |
| Норма опадів, мм | 46 | 39 | 40 | 46 | 69 | 86 | 76 | 68 | 49 | 45 | 51 | 59 | 674 |
| Джерело: [1] | |||||||||||||
Ердов
Ердов - колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Обєднане з селом Гат. Згадки: 1475: Erdőd.
Мужга
Мужга — колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Обєднане з селом Гать. Згадки: 1645: Muzga Falwa.
Троян
Троян — колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Обєднане з селом Гать. Згадки: 1600: Trojánfalva, 1645: Troian Falva, 1672: Trojánfalva.
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (Жовтень 2024) |
Місцевість почалась заселятись до періоду освоєння краю угорцями. Під назвою Гать село вперше зустрічається в письмових документах в 1374 р., на той час село перебувало у власності королеви Ержебет (Єлизавети). В подальшому протягом кількох століть переходило у власність різних володарів, як відомих родин, зокрема, в 1529 р. було дароване королем Яношем І-м Іштвану Баторі. В 1566 р. село було розорене татарами. В XVII ст. переходило на час до Габора Бетлена та Дьордя Ракоці, в 1726 р. с. Гать було подароване графу Шонборну, який заснував тут маєток із садибою. В подальшому родиною Шонборнів були засновані також хутори Чикош-Горонда та Нярош-Горонда (нині зникле).
З 1844 р. селище мало власну символіку: печатку з зображенням лелеки, що стоїть серед болота.
В 1938 році під час копання колодязя знайдено мідний чекано-молот доби неоліту.
Станом на 1989 рік у селі проживало 3012 осіб, серед них — 1442 чоловіки і 1570 жінок[4].
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 3122[1][2] особи. Рідною мовою назвали[5]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| угорська | 2941 | 94,20 % |
| українська | 170 | 5,45 % |
| російська | 7 | 0,22 % |
| молдовська | 2 | 0,06 % |
| польська | 1 | 0,03 % |
| німецька | 1 | 0,03 % |
| Цей розділ не містить посилань на джерела. (Жовтень 2024) |
Дерев'яна реформатська церква в с. Гать була побудована в 1733 р., в 1828 р. замість неї була збудована мурована церква, яка поєднує в собі класичний та романтичний стилі. У 2017 р. за допомоги Угорщини та Реформатської церкви Закарпаття церква була відремонтована із заміною дахового покриття[6].
Православна громада села збудувала нову невелику церкву.
На стіні місцевої загальноосвітньої школи в 2007 р. відкрито мармурову меморіальну дошку з нагоди 80-річчя із Дня народження Вільмоша Ковача (1927—1977), уродженця села, поета, письменника та громадського діяча, із відповідним написом угорською мовою. Інша дошка на честь цього діяча, двомовна, була встановлена раніше і прикріплена на стіні Будинку культури.
На околиці села знаходиться старовинний млин, орієнтовно 1920-30-хх рр. Частина млина в 2020 р. переобладнана під паб та мотель, інша частина, в занедбаному стані, продається.
Цікавою в мистецькому плані є автобусна зупинка в центрі села. Її художнє оформлення в тениці «сграфіто» в 1970-х рр. виконали видатні закарпатські художники Гаврило Глюк та Василь Габда.
- В 1938 році під час копання колодязя знайдено мідний чекано-молот доби неоліту.
- На околиці села знаходиться старовинний млин, орієнтовно 1920-30-хх рр.
- Цікавою в мистецькому плані є автобусна зупинка в центрі села. Її художнє оформлення в тениці «сграфіто» в 1970-х рр. виконали видатні закарпатські художники Гаврило Глюк та Василь Габда.
- в 2007 р. відкрито мармурову меморіальну дошку з нагоди 80-річчя із Дня народження Вільмоша Ковача (1927—1977), уродженця села, поета, письменника та громадського діяча, із відповідним написом угорською мовою. Інша дошка на честь цього діяча, двомовна, була встановлена раніше і прикріплена на стіні Будинку культури.
- 1828 р. мурований храм
- маєток із садибою Шенборна
- Вільмош Ковач (1927—1977) — письменник, перекладач.
- Ципола Гізела (1944) — українська оперна співачка, народна артистка СРСР.
- ↑ а б в г д е ж и к л Облікова картка на сайті ВРУ
- ↑ а б в Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 2 грудня 2014.
- ↑ а б в Село Гать — Геопортал адміністративно-територіального устрою України[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2014.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2014.
- ↑ У селі Гать на Берегівщині відновили реформатську церкву. Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
- Облікова картка на сайті ВРУ
- «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»
- Гать — придорожнє село із старовинним млином [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Зупинка в селі Гать є роботою видатних закарпатських майстрів [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |