Гау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ґау (нім. Gau, від давньоверхньонімецького gouwe, gouwi — ландшафт) — спочатку у германців і венедів область проживання племені, яка володіла однорідним ландшафтом і була обрамлена природними межами. Відповідає англ. shire — графство.

Ґау в давнину

[ред. | ред. код]

У стародавності гау позначало невеликі області під управлінням незалежних виборних вождів і з власною системою правосуддя.

Під Франкською імперією Карла Великого гау по суті стало адміністративною одиницею, на чолі якої стояв призначений граф (гауграф), який одночасно був головним суддею і командувачем військом. Поступово графи з намісників монарха стали спадковими володарями своїх областей, а замість терміна «гау» став вживатися термін «графство» (comitatus або Grafschaft).

Ландграфства:

  • Зундгау,
  • Нордгау,
  • Брайсгау,
  • Альбгау,
  • Лінцгау,
  • Тургау,
  • Аргау.

За часів правління Гітлера слово гау позначало партійні округи Німеччини, а гауляйтерами називали керівників регіональних відділень НСДАП. Згодом усе більше перетворювалося з одиниці партійного управління територією в одиницю адміністративно-господарську. Спочатку було утворено на території Німеччини 38 гау. Згодом число їх зросло. У зв'язку з реформуванням системи адміністративного поділу як Східної, так і Західної Німеччини після 1945, гау перестало вживатися в офіційних текстах.

Список гау в Німеччині та на окупованих територіях на 1942 рік:

Сьогодні

[ред. | ред. код]

Сьогодні гау називаються філії фізкультурних об'єднань Німеччини і Австрії, а також «Загального німецького автоклубу» (Allgemeiner Deutscher Automobil-Club) зі штаб-квартирою у Мюнхені, який налічує близько 15,5 мільйонів членів. В Австрії в розмовній мові гау використовується в своєму застарілому значенні, попри те, що офіційно адміністративними одиницями Австрії є округи.