Перейти до вмісту

Гвендолін Бредлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гвендолін Бредлі
Основна інформація
Дата народження20 століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняБішопвілл, Південна Кароліна, США або Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїспівачка Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаКертісовий інститут музики Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голоссопрано Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриопера Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бредлі.

Гвендолін Бредлі (англ. Gwendolyn Bradley) — американська співачка з голосом сопрано, артистка багатьох оперних і концертних сцен світу.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї шкільних вчителів, які брали участь у русі за громадянські права. Росла у Бішопвіллі, штат Південна Кароліна. Шкільний вчитель музики звернув увагу на її талант, і вона записалась на вокал у коледжі Кокера у Гартсвіллі[2]. Потім навчалася в Школі мистецтв Університету Північної Кароліни[3] у Вінстон-Сейлемі, Кертісовому інституті музики й Академії вокального мистецтва[4] у Філадельфії.

Співоча кар'єра

[ред. | ред. код]

Дебютом стала партія Наннетти в опері Верді «Фальстаф» у Лейк-Джордж-опері у 1976 році[5]. Після дуже успішного концерту у Нью-Йорку у 1979 році вона утвердилася в Метрополітен-опера, починаючи з 1981 року як Соловей у «Дитя і чари» Равеля та продовжуючи протягом наступних дев'яти сезонів виконувати ролі як-от Фіакерміллі в "Арабеллі", Блондхен у «Викраденні із сералю», Зербінетти в «Аріадні на Наксосе», Олімпії в «Казках Гофмана»[6], головну роль у «Солов'ї» Стравинського, Клари в «Поргі та Бесс» й особливо Джільди в «Ріголетто». Від свого першого виступу 20 березня 1977 року до останнього 27 січня 1990 року Бредлі співала у 108 виставах на сцені Метрополітен-опери[7]. Вона також виступала в інших американських оперних театрах як-от Мемфіська опера, Мічиганський оперний театр чи Центральна міська опера. Бредлі була частим гостем на сцені Лос-Анджелеської опери в ролях Оскара, Блондхен, Цербінетти, Ромільди, Церліни, а в сезоні 1997—1998 років — Паміни у «Чарівній флейті».

В Європі дебютувала у 1983 році у Нідерландській опері в головній партії «Роделінди» Генделя[8]. На європейських оперних сценах вона виконувала поряд з іншими ролями Зербінетту у Парижі, Монпельє, Ніцці, Монте-Карло, Сусанну і Паміну в Мадриді, Блонхен у Мюнхені, Адіну, Блондхен, Сусанну, Зербінетту у Гамбурзі, Деспіну у Барселоні, Оскара у Відні, Роделінда в Амстердамі та Фіакермілла в опері «Арабелла» на Глайндборнському фестивалі, яку випустили на DVD із запису сезону 1984 року[9][10].

Бредлі на XIV. Міжнародний музичний фестиваль Кристини Ямроз, Польща, Бусько-Здруй, 1 липня 2008 року

У 1988 році вона стала членом Німецької опери у Берліні, де у 1987 році дебютувала у ролі Джильди в «Ріголетто» Верді. З дзвінким голосом вона успішно виконувала не лише жіночі ролі, як-от Джильда, Сюзанна, Наннетта, Софі чи Паміна, але й зухвалу Блондхен, примхливу Зербінетту та Мюзетту чи андрогінного Оскара.

Як успішна співачка, вона працювала з такими диригентами, як-от Зубін Мета (Нью-Йоркський філармонічний оркестр /Ізраїльський симфонічний оркестр), Ріккардо Муті (Філадельфійський оркестр), Мстислав Ростропович і Рафаель Фрюбек де Бургос (Вашингтонський національний симфонічний оркестр), Шарль Дютуа (Монреальський симфонічний оркестр/Філадельфійський оркестр), Андре Превін (Піттсбурзький симфонічний оркестр), Майкл Тілсон Томас (Лос-Анджелеський філармонічний оркестр), Марек Яновський, Ханс Граф, Крістофер Гоґвуд, Ральф Вайкерт, Віктор Пабло Перес та Лорін Маазель. Її концертний репертуар охоплює важливі твори від бароко до XX століття, і як солістка вона виступала у Парижі, Токіо, Лісабоні, Сан-Себастьяні, Лос-Анджелесі та Нью-Йорку.

Бредлі записала Фіакерміллі з «Арабелли» з Кірі те Канавою, Джеффрі Тейтом, який диригував для Decca Records[10], «Чотири святих у трьох діях» Вірджила Томсона для Nonesuch Records[11] і концертний запис концертних творів Моцарта з учасниками Французького симфонічного оркестру.

Після повернення до США Бредлі поділилася досвідом з молодими артистами у Masters School[12] (з вересня 2004 року) та Nyack College[13] (з вересня 2005 року) як викладачка вокалу. У 2010 році Бредлі членом журі[14] на Вашингтонському міжнародному конкурсі співаків Friday Morning Music Club, у якому вона перемогла у 1977 році[15].

Санаторій Марконі у Бусько-Здруй

У 2014 році виступила на XX Міжнародному музичному фестивалі[16] у Бусько-Здруї, Польща, як і кілька разів у попередні роки. 5 липня 2014 року відкрили «сонце» з її ім'ям, пам'ятну бронзову дошку, на Алеї зірок (схожу на Голлівудську алею слави)[17], яка розташована поряд з санаторієм Марконі у курортному парку.

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Live from the Metropolitan Opera, Season 12, Episode 1: Les contes d'Hoffmann (2 March 1988)[18]

Відеокасети

[ред. | ред. код]
  • Glyndebourne Festival: Arabella (BBC, 1984)[19]

CD

[ред. | ред. код]
  • Harfy Papuszy (Jan Kanty Pawluskiewicz Antologia) (1995)
  • Klassik Edition 8: Radio-Philharmonie Hannover des NDR, Bernstein-Gershwin-Gala (1997)
  • R. Strauss: Arabella (Universal Music Classics & Jazz) (2012)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The African American Almanac, Eleventh Edition / C. A. Brooks — 11 — 2011. — P. 1108. — ISBN 978-1-4144-4547-2
  2. ↑ South Carolina African American History Calendar
  3. ↑ School of Music Alumni. University of North Carolina. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 15 червня 2012.
  4. ↑ AVA ALUMNI. The Academy of Vocal Arts. Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 15 червня 2012.
  5. ↑ 'Rigoletto' Season's Final Offer. The Argus Press. 17 жовтня 1980. Процитовано 15 червня 2012.
  6. ↑ The Metropolitan Opera. The Metropolitan Opera. Процитовано 18 червня 2012.
  7. ↑ The Metropolitan Opera Archives. The Metropolitan Opera. Процитовано 18 червня 2012.
  8. ↑ International Who's who in Music and Musicians' Directory. Routledge Chapman & Hall. September 2000. ISBN 9780948875533. Процитовано 18 червня 2012.
  9. ↑ Richard Strauss - Arabella. new-video Das Filmlexikon. Процитовано 15 червня 2012.
  10. ↑ а б Arabella. Operone. Процитовано 15 червня 2012.
  11. ↑ Four saints in three acts. University of Nevada. Процитовано 15 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ Bradley Honored by Met Opera Guild. The Masters School. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
  13. ↑ Adjunct Faculty. Nyack College, School of Music, Music Faculty. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
  14. ↑ 2010 Washington International Competition for Singers
  15. ↑ Home Page. Friday Morning Music Club, Inc. (амер.). Процитовано 25 листопада 2023.
  16. ↑ XX Międzynarodowy Festiwal Muzyczny imienia Krystyny Jamroz — PROGRAM. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 25 листопада 2023.
  17. ↑ Słoneczko Gwendolyn Bradley. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 25 листопада 2023.
  18. ↑ Live from the Metropolitan Opera
  19. ↑ Arabella

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гвендолін_Бредлі&oldid=44429878