Гверін (герцог Провансу)
| Гверін | |
|---|---|
| Помер | 853 |
| Діяльність | монарх |
| Титул | count of Auvergned |
| Рід | House of Vergyd |
| Батько | Варін I |
| Діти | Ізембарт |
Гверін (Варін) (фр. Guérin; д/н — 853/856) — політичний та військовий діяч Франкської імперії, граф Шалону, Оверні і Отену (як Варін II), Арлю, герцог Провансу, маркіз Бургундії (як Гверін I).
Походження достеменно невідомо. Більшість дослідників схиляються до думки, що він був сином Варіна Овернського, за іншою (менш пощиреною теорією) його батьком був Вільгельм Тулузький.
У 819 році після смерті батька успадкував Шалонське, Отенське і Овернське графства. Того ж року спільно з Беренгером Тулузьким придушив заколот Лупа III, герцога Васконії. До середини 820 року уся Васконія було підкорена імператорові.
825 року стає також графом Макону. Того ж року шляхом обміну отримав містечко Клюні від Гільдебальда, єпископа Макону.
У 830 році з початком повстання проти імператора Людовика I його синів, Гверін підтримав одного з повсталих — Лотара. Того ж року Гверін повіз у заслання імператрицю Юдіф, яку було відправлено до Пуатьє.
Після поділу імперії 831 року отримав в Бургундії графства Шануа і Мермонтуа. У 834 році Гверін перейшов на бік імператора Людовика I, захищаючи місто Шалон від армії Лотаря I. Незважаючи на це, місто було захоплене і сплюндровано, але Лотар пощадив Гверіна, зобов'язавши його принести присягу вірності.
У 835 і 840 році перебував в Ліоні, В'єнні, Тулузі. Згідно з франкськими анналами у 840 і 842 роках згадувався як маркграф (або герцог) Бургундії (dux Burgundiae potentissimus) і Тулузи (dux Tolosanus). В цей час він поширив свій вплив до Рони і Готії. У 839 році Гверін був позбавлений Овернського графства.
Після смерті імператора Людовика I в 840 році Гверін II підтримав західнофранкського короля Карла II, присягнувши йому на вірність в Орлеані. 841 року допоміг останньомму підпорядкувати Провансальське графство. Невдовзі після цього отримав титул графа Арлю (фактично графа Провансу). За цим Гверін брав участь у битві при Фонтене, в якому військо Карла II та Людовика II, короля Східнофранкської держави, здолало армію імператора Лотаря I. За це він після підписання Верденского договору в 843 році отримав графства Отен, Оксуа і Десмуа. Це зробило Гверіна наймогутнішим феодалом Бургундії. Водночас знову був підтверджений як маркіз Бургундії.
У 842—843 роках вів важку війну в Септиманії проти Бернарда, який підтримав короля Піпіна II Аквітанського. Лише з прибуттям короля Карла II вдалося його здолати у битві при Тулузі в 844 році. Після цього отримав титул герцога Провансу, але втратив титул графа Арлю. Можливо це було пов'язано з тим, що 842 року Гверін не зміг запобігти пограбуванню Арля арабськими піратами, або з недовірою Лотаря I, якому тепер підпорядковувався Прованс.
У 850 році Гверін II спрямував свого сина Ізембарта проти Вільгельма Септиманського, повсталого проти Карла II. Після запеклої боротьби повсталого було переможено й захоплено. Помер близько 856 року.
Дружина — Ава (Альбана)
Діти:
- Ізембарт (815—858), граф Барселони, Отена, Шалону, Макону, Арлю
- Lewis, Archibald R. The Development of Southern French and Catalan Society, 718—1050. University of Texas Press: Austin, 1965.
- Guinard, P. Recherches sur les origines des seigneurs de Semur-en-Brionnais. Semur-en-Brionnais, 1996.