Гвинтокрил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гвинтокрил Ка-22

Гвинтокрил, також ґвинтокрил[1][2][3] (англ. rotor-winged aircraft) — аеродинамічний літальний апарат, в якому підіймальна сила створюється завдяки комбінованій несучій системі, побудованій на одному або двох несучих ґвинтах та крилі[4]. У міжнародній термінології поширені назви гіродин, геліплан[джерело?].

Згідно з «Авіаційними правилами України» (АПУ) гвинтокрил — це літальний апарат, важчий за повітря, який переміщується за допомогою силової установки і підтримується в повітрі за рахунок взаємодії повітря з одним або декількома несучими гвинтами[5].

Гвинтокрил — це комбінація гелікоптера та літака: він має крило, обрамлення крил, несучі гвинти, як у гелікоптера, і тягові гвинти, як у літака. Ґвинтокрил, як і гелікоптер, може виконувати вертикальний зліт та посадку, а наявність крил та двигунів з тяговими ґвинтами дозволяє йому розвивати доволі велику швидкість горизонтального польоту (понад 500 км/год). Два суттєво різних режими польоту призводять до багатьох компромісів в технічних рішеннях і, як наслідок, до низької ефективності цього літального апарата[джерело?].

Історія

[ред. | ред. код]

Найпершим детально розробленим проектом гвинтокрила є Р-1003 фірми «Вессерфлюг», який був створений у Німеччині у 1938 р. конструкторами Рорбахом і Сімоном. У 1960 р. в повітря піднявся експериментальний гвинтокрил Ка-22. Це був принципово новий тип літального апарата, який поєднував у собі переваги вертольота і літака. Ка-22 повинен був заповнити нішу між літаками і вертольотами. У 1961 р. пілот-випробовувач Д. К. Єфремов разом зі своїм екіпажем встановив 8 світових рекордів на Ка-22. Його максимальна вантажопідйомність досягала 16,5 т, а швидкість польоту — 375 км/год. В деяких джерелах до сучасних апаратів такого типу; відносять гелікоптер Ка-50 («Чорна акула»). Але це помилка, так як крило в нього використовується виключно для розміщення озброєння[5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови: уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. — Київ; Ірпінь: Перун, 2005.
  2. ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК АВІАЦІЙНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ. Видавництво Національного авіаційного університету «НАУ-друк». Архів оригіналу за 20 березня 2022.
  3. Самойленко, Олена. Основні принципи класифікації квазікомпозитів (на матеріалі української, російської, англійської та французької мов). Архів оригіналу за 12 серпня 2019.
  4. Авіаційні правила України, Частина 47 «Правила реєстрації цивільних повітряних суден в Україні». Державна авіаційна служба України. Наказ 05.02.2019 № 153. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 25 січня 2020.
  5. а б Л. А. Халіновська (2013). Вертоліт, гелікоптер чи гвинтокрил? (ua) . 58 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2).

Джерела

[ред. | ред. код]