Гвоздинський Віктор В'ячеславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гвоздинський Віктор В'ячеславович
Народження25 лютого 1951(1951-02-25) (73 роки)
Володимир-Волинський, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
НавчанняХарківське державне художнє училище і Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Діяльністьхудожник, графік, громадський діяч
ЧленНаціональна спілка художників України

Гвоздинський Віктор В'ячеславович (25 лютого 1951 року, м. Володимир-Волинський) — український живописець, графік, громадський діяч. Член Національної спілки художників України[1] (1985). Голова комітету з культури, мистецтва і духовності Громадської координаційної ради Рівненської області. Лауреат Міської мистецької премії імені Георгія Косміаді (2021).

Має вагомі здобутки в акварелях, сюжетних композиціях та пейзажах[2]. Автор проєктів реконструкції кількох приміщень у Рівному. Ініціатор заснування обласної Премії в галузі образотворчого мистецтва імені Ніла Хасевича .

Живе і працює у Рівному.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 25 лютого 1951 року у Володимир-Волинському Волинської області. Згодом разом із батьками переїхав до Рівного.

У 1970 році закінчив Харківське художнє училище (викл. В. Богданов, Т. Шигимага)[3]. У 1975 році — Харківський художньо-промисловий інститут (викладачі С. Бєседін, А. Константинопольський, О. Мартинець)[4].

З 1975 року Віктор Вячеславович працював у художньо-виробничому комбінаті Рівненської обласної організації Національної спілки художників України.

Разом із дружиною Ларисою Гвоздинською започаткували у Рівному створення монументальних робіт в техніці класичного вітражу. Створені Віктором Гвоздинським вітражі прикрашають Будинок урочистих подій, Палац дітей та молоді у Рівному, а також багато об'єктів в Рівненській області, Києві та Чехії.

У 1990-х роках митець довгий час жив і працював у Чехії. Провів чимало персональних виставок у Празі та інших містах (Мост, Шумперк, Єсенік)[5].

Творчість

[ред. | ред. код]

Авторське бачення, композиційне вирішення та володіння різноманітними акварельними прийомами вирізняє його серед інших майстрів.

Автор часто користується прийомами монументального мистецтва вітражу[6]. Творчість тяжіє до багатопланових побудов, у пейзажах передано образність думки і почуттів[4]. Живописні твори В. Гвоздинського несуть у собі асоціативні відчуття, пов'язані з філософським, релігійним, психологічним осмисленням дійсності. В. Гвоздинський постійно прагне самовдосконалення, поринає у пошуки нової образної мови[7].

Роботи Віктора Гвоздинського зберігаються в Рівненському обласному краєзнавчому музеї[4], в галереї Національного університету «Острозька академія», в галареї Луцької міської ради, галереї санаторію «Авангард» (м. Немирів), в історичному музеї м. Нетішина, в Острозькому, Збаразькому, Дубенському історико-культурних заповідниках, в Академії мистецтв (м. Київ), в галереях Почаївської лаври, Духовного Центру (с. Зварниця), галереї м. Пйотрикув-Трибунальський (Польща)[5], а також у приватних колекціях в Україні, Чехії, Франції, Польщі, США, Сербії, Росії, Італії, Австралії[6].

Пейзажі. Акварелі

[ред. | ред. код]
  • серії акварелей «Карлові Вари» (1984), «Похмурий день» (1983), «Мрію про небо» (1983), «Скорбота» (1997), «Відчуття» (1998), «Особисте» (1999)
  • серія пейзажів «Пйотраковські мотиви» (2003—2004)

Рівне у творчості художника

[ред. | ред. код]

Чільне місце серед робіт митця посідає Рівне[8], яке стало рідним для Віктора Гвоздинського. Старовинні рівненські вулички, собори і церкви на картинах художника — яскраве свідчення закоханості та заглиблення у духовні традиції. Живописець надає перевагу експресивному, емоційному сприйняттю міського пейзажу та архітектури[5].

Проєкти

[ред. | ред. код]

У співавторстві із художником Ф. М. Бобриком розробив перший проєкт художнього оформлення нового приміщення Рівненського обласного краєзнавчого музею (1978)[9]. Автор проєкту перукарні «Ультра» (2002), проєкту реконструкції приміщення Ощадбанку, торгівельного центру (обидва на вул. C. Петлюри, 2003)[4], приміщення Ощадбанку на майдані Незалежності, Укрексімбанку по вул. Київській, міського Центру зайнятості у Рівному. Також проєкту реконструкції парку в смт Гоща — пам'ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення[10].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Голова комітету по культурі, мистецтву і духовності Громадської координаційної ради у Рівненській області. Бере активну участь у збереженні культурної спадщини Рівненщини. За участі В. Гвоздинського були проведені пленер «Волинь історична», реалізовані проекти «Велика Волинь», «Мистецька скарбниця України»[10]. У 2016 р. з ініціативи В. Гвоздинського заснована обласна Премія в галузі образотворчого мистецтва імені Ніла Хасевича, мета якої — підтримати розвиток українського національного образртворчого мистецтва[11].

Цілі та завдання — створення Художнього музею у Рівному, розвиток міста в культурному, історичному та туристичному напрямках[12].

Виставки

[ред. | ред. код]

Учасник понад трьохсот обласних, понад сорока всеукраїнських та міжнародних виставок, більше двадцяти персональних виставок.

Зокрема:

  • Всеукраїнська художня виставка «Абстрактний живопис України» (Київ, 2015)
  • Всеукраїнське триєнале живопису (Київ, 2016)
  • Всеукраїнська художня виставка абстрактного мистецтва (Київ, 2017)
  • Міжнародна художня виставка сучасного мистецтва «Епоха майстрів» (Дубно, Варшава, 2017)
  • «Український фолькмодерн — 2018» (Ченрівці, 2018)
  • Міжнародна виставка «Арт-Акт» (Чернівці, 2019)
  • Всеукраїнська художня виставка "Україна від Трипілля до сьогодення (Київ, 2020)
  • Міжнародний пленер «Мистецькими шляхами Пінзеля» (Львів, 2020)
  • Персональна художня виставка «Барви рідного краю» (Рівне, Обласний краєзнавчий музей, 2020)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Публікації В. Гвоздинського

  1. Велика Волинь: культурно-мистецький проект: живопис, скульптура, графіка, декоративно-прикладне мистецтво. — Житомир, 2013. — С. 64-65.
  2. Гвоздинський В. Музейні баталії тривають / В. Гвоздинський // Сім днів. — 2015. — 22 січ. — С. 6.
  3. Рівне в мистецтві художників XVIII—XXI ст. Живопис. Графіка: [альбом] / авт. проекту О. Харват. — Рівне: Вид. «У Харватері істин», 2015. — С. 80, 87, 88, 102, 111, 130.
  4. Художники Прикарпаття: альбом. — Київ, 1989. — С. 94.

Роботи Віктора Гвоздинського опубліковані в каталогах художніх виставок, бієнале, трієнале, в яких він брав участь.

Публікації про В. Гвоздинського

  1. Акварелі Віктора Гвоздинського // Зміна. — 1985. — 24 серп.
  2. Бобрик Ф. М. Гвоздинський Віктор Вячеславович / Ф. М. Бобрик // Енциклопедія сучасної України / НАН України ; Наук. т-во ім. Шевченка ; редкол.: І. М. Дзюба (співголова), А. І. Жуковський (співголова), О. М. Романів (співголова) та ін. — Київ: [б. в.], 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. 428.
  3. Виткалов С. Культурно-мистецька Україна в регіональних вимірах: митці, художні колективи та організатори духовного життя: монографія / С. Виткалов. — Рівне: Дятлик М., 2014. — 361 с.
  4. Виткалов С. Мистецький простір Віктора Гвоздинського / С. Виткалов // Образотворче мистецтво. — №. 4. — С. 100—103.
  5. Виткалов С. Рівненщина: культурно-мистецький потен-ціал в парадигмах сучасності: монографія. — Рівне: ПП ДМ, 2012. — С. 342.
  6. Віктор Гвоздинський // Художники Рівненщини: альманах Рівненської обласної організації Національної спілки художників України / авт. тексту, ред. і упоряд. Б. Столярчук. — Рівне: Вид. О. Зень ; Рівнен. друк., 2008. — С. 18-19.
  7. Віктор Гвоздинський // Художники України: творчо-біографічний альбом. Вип. 6. — Київ, 2011. — С. 28.
  8. Гвоздинський Віктор Вячеславович // Столярчук Б. Митці Рівненщини: енциклопед. довід. / Б. Столярчук. — Вид. 2-ге, допов. й перероб. — Рівне: Вид. О. Зень, 2011. — С. 59.
  9. Загаєцька О. ІХ Всеукраїнська бієнале «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників» / О. Загаєцька // Образотворче мистецтво. — 2020. — № 1. — С. 8.
  10. Карєва М. Весна в акварелі [В. Гвоздинського] / М. Карєва // Червоний прапор. — 1985. — 7 лип.
  11. Непомняща А. Нові кольори Віктора Гвоздинського / А. Непомняща // Льонокомбінат. — 2016. — 26 листоп. — С. 14.
  12. Ніколаєва А. Волинські віддзеркалення: творчість рівненських митців у свічаді національної ідеї / А. Ніколаєва // Велика Волинь: культурно-мистецький проект: живопис, скульптура, графіка, декоративно-прикладне мистецтво. — Житомир, 2013. — С. 56-59.
  13. Панчук І.  Рівненські митці подолали 30-літній шлях / І. Панчук // Образотворче мистецтво. — 2020. — № 2. — С. 112—113.
  14. Премія в галузі образотворчого мистецтва імені Ніла Хасевича // Премії Рівненщини за досягнення у сфері літератури, культури і мистецтва: біобіліогр. покажч. / уклад. Л. Малишева, Т. Матушевська, В. Гуріна. — Рівне: О. Зень, 2019. — С. 111—114.
  15. Шахрай О. Полотна написані душею [Про виставку картин художника Віктора Гвоздинського у виставковій залі Спілки художників України] / О. Шахрай // Вісті Рівненщини. — 2016. — 25 листоп. — С. 16.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Список членів Спілки художників України. Вікіпедія (укр.). 17 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ Художники України : творчо-біографічний альбом. Вип. 6. Київ. 2011. с. 28.
  3. ↑ Столярчук, Б. (2011). Митці Рівненщини : енциклопед. довід. Рівне: Вид. О. Зень. с. 59.
  4. ↑ а б в г Гвоздинський Віктор В’ячеславович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
  5. ↑ а б в Виткалов, С. Мистецький простір Віктора Гвоздинського // Образотворче мистецтво. – №. 4. – С. 100-103.
  6. ↑ а б Художники Рівненщини : альманах Рівненської обласної організації Національної спілки художників України. Рівне: Вид. О. Зень ; Рівнен. друк. 2008. с. 18—19.
  7. ↑ Непомняща, А. Нові кольори Віктора Гвоздинського // Льонокомбінат. – 2016. – 26 листоп. – С. 14.
  8. ↑ Рівне в мистецтві художників XVIII–XXI ст. Живопис. Графіка : [альбом]. Рівне: Вид. «У Харватері істин». 2015. с. 80, 87, 88, 102, 111, 130.
  9. ↑ Виткалов, С. (2012). Рівненщина: культурно-мистецький потен-ціал в парадигмах сучасності. Рівне: ПП ДМ. с. 342.
  10. ↑ а б Велика Волинь : культурно-мистецький проект : живопис, скульптура, графіка, декоративно-прикладне мистецтво. Житомир. 2013. с. 56—59.
  11. ↑ Премії Рівненщини за досягнення у сфері літератури, культури і мистецтва : біобіліогр. покажч. /уклад. Л. Малишева, Т. Матушевська, В. Гуріна. Рівне: Вид. О. Зень. 2019. с. 111—114.
  12. ↑ Гвоздинський, В. Музейні баталії тривають // Сім днів. – 2015. – 22 січ. – С. 6.
  13. ↑ У Рівному нагородили лауреата мистецької премії імені Георгія Косміаді. 7 днів (укр.). 24 березня 2021. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гвоздинський_Віктор_В%27ячеславович&oldid=42251858