Очікує на перевірку

Гвяздовські (герб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гвяздовські
Версії
Гвяздовські ІІ
Деталі
НосійГвяздовські (Штерни, Штерн фон Гвяздовські)
Використання1 рід

Гвяздовські (Гвяздовські I, Гвяздовські II, пол. Gwiazdowski, Gwiazdowski I, Gwiazdowski II) − шляхетський герб іноземного походження, різновид герба Леліва.

Опис герба

[ред. | ред. код]

Юліуш Островський наводить два варіанти герба[1][2]:

Гвяздовські (Гвяздовські I або Леліва відмінний, пол. Gwiazdowski I, Leliwa odmienny): На синьому полі із золотою тонкою лиштвою золотий півмісяць рогами догори з такою же шестикутною зіркою. Над шоломом у короні між двома чорними крилами гола жінка, що прикривається блакитною хусткою (богиня Фортуна з вітрилом). Намет блакитний, підбитий золотом.

Різновид був наданий 30 липня 1822 року прусській лінії родини при відновленні шляхетства в Пруссії для Карла Людвіга. Цей герб уже був в користуванні Гвяздовськими[3].

Гвяздовські ІІ (пол. Gwiazdowski II): На пересіченому щиті у верхньому червоному полі три срібні болти у зірку, в нижньому блакитному – між рогами золотого півмісяця – шестикутна золота зірка. Над шоломом у короні між двома чорними крилами гола жінка, що прикривається блакитною хусткою. Намет блакитний, підбитий золотом. Різновид попереднього.

Різновид був наданий в Росії Самуелю Фердинанду[3].

Опис гербів та їх представлені зображення відрізняються у Островського – на малюнку герба діва стоїть на синьому глобусі, чого не має в описі. В описі цього герба, поданому Северином Уруським діва (богиня Фортуна), однак, на глобусі, так що це, напевно, помилка[4].

Історія

[ред. | ред. код]

Згідно p Островським герб родини польського походження Берестейського воєводства. Ця родина у XVII столітті осіла в Пруссії і прийняла прізвище Штерн-Гвяздовські (Stern-Gwiazdowski).

Родина Гвяздовських

[ред. | ред. код]

Гвяздовські герба Леліва мали маєтки в Литві, Помор'ї та Лівонії[5]. Їм належала маєтність Гвяздово (Gwiazdowo) в Берестейському воєводстві. 1669 року социніанин Станіслав Гвяздовський разом з родиною (дружиною Терезою Лещинською і єдиним сином Ксаверієм Алоїзом) перебрався з Литви в Пруссію, де придбав маленький маєток в Боровому (в старостві Шештно)[6]. Онімечені сини Ксаверія (Йоганн Крістіан, Міхаель Карл) після смерті батька в 1745 році замість прізвища Гвяздовські почали використовувати німецьке прізвище Штерн (Stern). У XVIII столітті Міхаель Карл був власником маєтку Маліновкен коло Луцька. Альберт Сигізмунд, власник маєтку Пєнковен в Литві. Багато хто з представників цієї родини обрали стан священнослужителя. Самуель Фердинанд, адвокат у Ризі, після підтвердження шляхетства своєї родини імператором Росії прийняв прізвище Штерн фон Гвяздовський (його син був підпоручником прусської армії). Віктор Едуард, син Йоганна Теодора, взяв участь у кампанії 1813-14 років у добровільних відділеннях Адольфа фон Лютцова. Карл Людвіг Штерн Гвяздовський, син Фрідріха Вільгельма, найбільш відомий представник цієї родини, в прусській армії від 1810 року, як офіцер, пройшов кампанії 1812, 1813, 1814 і 1815 років. За битву поблизу Шалон-сюр-Марн отримав залізний хрест[7]. Від 1837 року він генерал-майор. 2 жовтня 1822 року Карл Людвіг отримав оновлення дворянства в Пруссії і зміни до герба[8][9]. Невідомий капітан армії Пруссії, згадується в 1852 році[4]. У 1938 році брати Владімір і Ніколай, сини Йоганна Теодора Леона, були заарештовані, засуджені на смерть органами НКВС і розстріляні в Ленінграді. Нащадки цієї родини живуть сьогодні в Німеччині.

Одна родина має право на герб: Гвяздовські (Штерн, Штерн фон Гвяздовські, пол. Gwiazdowski, Stern, Stern von Gwiazdowski).

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Juliusz Ostrowski red.: Księga herbowa rodów polskich. Cz.1. (Wizerunki herbów). Warszawa: Józef Sikorski, gł. skł. Księgarnia Antykwarska B. Bolcewicza, 1897-1906, s. 172.
  2. Juliusz Ostrowski red.: Księga herbowa rodów polskich. Cz.2. (Opisy herbów). Warszawa: Józef Sikorski, gł. skł. Księgarnia Antykwarska B. Bolcewicza, 1897-1906, s. 101.
  3. а б Johann Siebmacher: J. Siebmachers grosses und allgemeines Wappenbuch: Der Adel des Königreichs Preußen. Otto Titan von Hefner, Friedrich Heyer von Rosenfeld. T. 3. Warszawa: Bauer & Raspe, 1857, s. 155.
  4. а б Seweryn Uruski: Rodzina. Herbarz szlachty polskiej.. T. 5. Warszawa: Gebethner i Wolff, 1908, s. 82.
  5. Jan Ciechanowicz: Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. Fosze, 2006, s. 110. ISBN 83-87602-80-9.
  6. Janusz Tazbir: Bracia polscy na wygnaniu. Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1977, s. 79.
  7. Leopold Zedlitz-Neukirch: Neues Preussisches Adels-Lexicon oder genealogische und diplomatische Nachrichten von den in der preussischen Monarchie ansaessigen oder zu derselben in Beziehung stehenden ... adeligen Haeusern ... Lipsk: Gebrüder Reichenbach, 1839, s. 106.
  8. Stanisław Szenic: Za zachodnią miedzą. Polacy w życiu Niemiec XVIII i XIX wieku. Państwowy Instytut Wydawniczy, 1973, s. 337.
  9. Louis Von Malinowsky: Geschichte der brandenburgisch-preussischen Artillerie. Robert von Bonin. Berlin: Duncker und Humblot, 1840, s. 118.