Гвяздовські (герб)
| Гвяздовські | |
|---|---|
 | |
| Версії | |
 Гвяздовські ІІ | |
| Деталі | |
| Носій | Гвяздовські (Штерни, Штерн фон Гвяздовські) |
| Використання | 1 рід |
Гвяздовські (Гвяздовські I, Гвяздовські II, пол. Gwiazdowski, Gwiazdowski I, Gwiazdowski II) − шляхетський герб іноземного походження, різновид герба Леліва.
Юліуш Островський наводить два варіанти герба[1][2]:
Гвяздовські (Гвяздовські I або Леліва відмінний, пол. Gwiazdowski I, Leliwa odmienny): На синьому полі із золотою тонкою лиштвою золотий півмісяць рогами догори з такою же шестикутною зіркою. Над шоломом у короні між двома чорними крилами гола жінка, що прикривається блакитною хусткою (богиня Фортуна з вітрилом). Намет блакитний, підбитий золотом.
Різновид був наданий 30 липня 1822 року прусській лінії родини при відновленні шляхетства в Пруссії для Карла Людвіга. Цей герб уже був в користуванні Гвяздовськими[3].
Гвяздовські ІІ (пол. Gwiazdowski II): На пересіченому щиті у верхньому червоному полі три срібні болти у зірку, в нижньому блакитному – між рогами золотого півмісяця – шестикутна золота зірка. Над шоломом у короні між двома чорними крилами гола жінка, що прикривається блакитною хусткою. Намет блакитний, підбитий золотом. Різновид попереднього.
Різновид був наданий в Росії Самуелю Фердинанду[3].
Опис гербів та їх представлені зображення відрізняються у Островського – на малюнку герба діва стоїть на синьому глобусі, чого не має в описі. В описі цього герба, поданому Северином Уруським діва (богиня Фортуна), однак, на глобусі, так що це, напевно, помилка[4].
Згідно p Островським герб родини польського походження Берестейського воєводства. Ця родина у XVII столітті осіла в Пруссії і прийняла прізвище Штерн-Гвяздовські (Stern-Gwiazdowski).
Гвяздовські герба Леліва мали маєтки в Литві, Помор'ї та Лівонії[5]. Їм належала маєтність Гвяздово (Gwiazdowo) в Берестейському воєводстві. 1669 року социніанин Станіслав Гвяздовський разом з родиною (дружиною Терезою Лещинською і єдиним сином Ксаверієм Алоїзом) перебрався з Литви в Пруссію, де придбав маленький маєток в Боровому (в старостві Шештно)[6]. Онімечені сини Ксаверія (Йоганн Крістіан, Міхаель Карл) після смерті батька в 1745 році замість прізвища Гвяздовські почали використовувати німецьке прізвище Штерн (Stern). У XVIII столітті Міхаель Карл був власником маєтку Маліновкен коло Луцька. Альберт Сигізмунд, власник маєтку Пєнковен в Литві. Багато хто з представників цієї родини обрали стан священнослужителя. Самуель Фердинанд, адвокат у Ризі, після підтвердження шляхетства своєї родини імператором Росії прийняв прізвище Штерн фон Гвяздовський (його син був підпоручником прусської армії). Віктор Едуард, син Йоганна Теодора, взяв участь у кампанії 1813-14 років у добровільних відділеннях Адольфа фон Лютцова. Карл Людвіг Штерн Гвяздовський, син Фрідріха Вільгельма, найбільш відомий представник цієї родини, в прусській армії від 1810 року, як офіцер, пройшов кампанії 1812, 1813, 1814 і 1815 років. За битву поблизу Шалон-сюр-Марн отримав залізний хрест[7]. Від 1837 року він генерал-майор. 2 жовтня 1822 року Карл Людвіг отримав оновлення дворянства в Пруссії і зміни до герба[8][9]. Невідомий капітан армії Пруссії, згадується в 1852 році[4]. У 1938 році брати Владімір і Ніколай, сини Йоганна Теодора Леона, були заарештовані, засуджені на смерть органами НКВС і розстріляні в Ленінграді. Нащадки цієї родини живуть сьогодні в Німеччині.
Одна родина має право на герб: Гвяздовські (Штерн, Штерн фон Гвяздовські, пол. Gwiazdowski, Stern, Stern von Gwiazdowski).
- ↑ Juliusz Ostrowski red.: Księga herbowa rodów polskich. Cz.1. (Wizerunki herbów). Warszawa: Józef Sikorski, gł. skł. Księgarnia Antykwarska B. Bolcewicza, 1897-1906, s. 172.
- ↑ Juliusz Ostrowski red.: Księga herbowa rodów polskich. Cz.2. (Opisy herbów). Warszawa: Józef Sikorski, gł. skł. Księgarnia Antykwarska B. Bolcewicza, 1897-1906, s. 101.
- ↑ а б Johann Siebmacher: J. Siebmachers grosses und allgemeines Wappenbuch: Der Adel des Königreichs Preußen. Otto Titan von Hefner, Friedrich Heyer von Rosenfeld. T. 3. Warszawa: Bauer & Raspe, 1857, s. 155.
- ↑ а б Seweryn Uruski: Rodzina. Herbarz szlachty polskiej.. T. 5. Warszawa: Gebethner i Wolff, 1908, s. 82.
- ↑ Jan Ciechanowicz: Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. Fosze, 2006, s. 110. ISBN 83-87602-80-9.
- ↑ Janusz Tazbir: Bracia polscy na wygnaniu. Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1977, s. 79.
- ↑ Leopold Zedlitz-Neukirch: Neues Preussisches Adels-Lexicon oder genealogische und diplomatische Nachrichten von den in der preussischen Monarchie ansaessigen oder zu derselben in Beziehung stehenden ... adeligen Haeusern ... Lipsk: Gebrüder Reichenbach, 1839, s. 106.
- ↑ Stanisław Szenic: Za zachodnią miedzą. Polacy w życiu Niemiec XVIII i XIX wieku. Państwowy Instytut Wydawniczy, 1973, s. 337.
- ↑ Louis Von Malinowsky: Geschichte der brandenburgisch-preussischen Artillerie. Robert von Bonin. Berlin: Duncker und Humblot, 1840, s. 118.
Різновиди герба Леліва | ||
|---|---|---|
| Різновиди княжі |  | |
| Різновиди графські | ||
| Різновиди шляхетські | Адамович • Баєр • Бобінські-Декалога • Вецькі • Водзицькі • Вояновські • Гвіздовські • Годужевські • Демриц • Дорповські • Дружиловські • Ербс • Єльці • Єльці ІІ • Жєнкович • Копеч • Ласко • Леліва • Леліва II • Леліва III • Леліва IV • Леліва V • Леліва VI • Лесеневич • Млодковські • Островські ІІІ • Петрашевич • Петрович • Пілецькі • Поливчинські • Полічинські • Пшивідські • Рикс • Сенявські • Тщенські • Южвикевич | |
| Невизначені різновиди | Адамовичі татарські • Варнсдорф • Вейшерські IV • Гліщинські IV • Дулак ІІІ • Жихські • Заровські • Каршницькі • Ківальські • Куммер • Лісевські • Лостін • Малшицькі • Мацевич • Мах • Мах ІІ • Мацевич ІІ • Мокерські • Оссовські • Павловські ІІІ • Павловські IV • Павша • Перстень • Пєховські • Поклат • Пьотрох • Райзевиць барони • Райзевиць • Репка • Рикс • Сікорські ІІ • Сташкевич ІІ • Фаргов • Чапєвські ІІ • Чарникі • Шпеґовські | |