Гейккі Паасонен
Гейккі Паасонен | |
---|---|
фін. Heikki Paasonen | |
Народився | 2 січня 1865[1] або 2 (14) січня 1865[2] Міккелі, Фінляндія |
Помер | 24 серпня 1919[1][2] (54 роки) Гельсінкі, Фінляндія |
Країна | Фінляндія |
Діяльність | мовознавець, етнолог |
Alma mater | Гельсінський університет |
Галузь | мовознавство, фольклор і етнографія |
Заклад | Гельсінський університет |
Відомі учні | Учаєв Роман Федорович |
Діти | Aladár Paasonend |
Гейккі Паасонен у Вікісховищі |
Ге́йккі Паа́сонен (фін. Heikki Paasonen; *2 січня 1865, Міккелі — †24 серпня 1919, Гельсінкі) — фінський мовознавець, фольклорист, перекладач.
Кандидат філософії (1888), доцент (1893), професор (1904).
Гейккі Паасонен народився в сім'ї підприємця. З 1881 року займався класичною філософією в Гельсингфорському університеті. Досліджував фіно-угорські мови, вивчав історичну фонетику фіно—угорських та самодійських мов, аспекти спорідненості індоєвропейської групи мов, проблему прабатьківщини фіно-угрів.
Значну частину наукового доробку Паасонена складають дослідження в галузі мордовських мов (ерзянської та мокшанської), фольклору. Майже 2 роки збирав мовний і фольклорний матеріал у ерзянських та мокшанських селах Пензенської, Самарської, Симбірської, Нижньогородської, Тамбовської, Саратовської , Оренбурзької, Казанської губерній.
Паасонен зробив внесок у вивчення системи ерзянської та мокшанської мови, встановив етимологічні зв'язки багатьох слів ерзянської, угорської, фінської, естонської та інших фіно-угорських мов, дослідив мову ерзян—каратаїв, тюркських запозичень у мордовських мовах.
1908 року видав в Угорщині чувасько-угорсько-німецький словник, який у перекладі турецькою мовою був виданий у Стамбулі, 1974 року його перевидано в Угорщині.
З 1932 року за фольклорними рукописами Паасонена під керівництвом Пааво Равіла видано 8 томів «Mordwinische Volksdichtung» («Мордовська народна поезія»), куди увійшли казки, балади, поховальні, поминальні пісні, легенди, замовляння, загадки, прислів'я. Тексти подано в транскрипції та перекладено німецькою мовою.
У Фінляндії продовжується обробка і підготовка рукописів Паасонена до видання. За діалектами, що були зібрані науковцем, видано «Mordwinisches Werterbuch» — «Мордовський словник» у 4—х томах.
- Mordwinische Lautlehre. Akademische Abhandlung. — Helsingfor, 1893
- Mordwinische Chrestomathie mit Clossar und grammatikalischem Abriss. — Helsinki, 1909
- Феоктистов А. П. О трудах Х. Паасонена // Вопросы финно—угорского языкознания.— М. — Л., 1962
- Поляков О. Е. Хейки Паасонен // Мокшень правда.— 1993.— 8 апр.
- Мордовия. Кто есть кто. Энциклопедический словарь—справочник. — Ульяновск, 1997. — с.308.
- Федотов М. Р. «Исследователи чувашского языка». Чебоксары, 1987.
- Paasonen, Heikki. Gebräuche und Volksdichtung der Tschuwassen. edited by E. Karabka and M. Räsänen (Mémoires de la Société Finno-ougrinenne XCIV), Helsinki, 1949.
- Paasonen, H., Csuvas Szójegyzék. Budapest, 1908
- Paasonen, H., Çuvaş Sözlüğü, Türk Dil Kurumu, İstanbul, 1950.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2