Гелен (син Пірра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гелен
дав.-гр. Ἕλενος
КраїнаЕпір
Діяльністьвоєначальник
БатькоПірр Епірський
МатиЛанасса
Брати, сестриОлімпія II Епірська, Птолемей і Александр II Епірський

Гелен (грец. Έλενος; III століття до н. Е.) - епірський полководець, син царя Пірра.

Біщграфія

[ред. | ред. код]

Як свідчив Плутарх, Гелен народився від шлюбу Пірра з іллірійською принцесою Біркенной, дочкою царя Дарданського царства Барділла II. Однак за Юстином, матір'ю Гелена був дочка Сіракузького тирана Агафокла Ланасса.[1][2]

Гелен, ще бувши в дуже молодому віці, супроводжував батька в його західному поході. Після перших успіхів на території Сицилії Пірр хотів зробити свого молодшого сина правителем усього острова, відвойованого у карфагенян. Згодом, після свого повернення на Апенніни, Пірр призначив Гелена комендантом фортеці в місті Таранто на півдні нинішньої Італії, жителі якого колись і закликали епірського царя для боротьби з римлянами.[3]

Ще через деякий час Гелен був відкликаний батьком для участі у війні з Пелопоннесом 272 року до н. е. Перебуваючи з частиною свого війська в Аргосі і прагнучи вийти з нього, Пірр передав синові, який був назовні стін наказ зруйнувати частину міського муру і допомогти вихду військ, якщо ворог атакуватиме. Однак через метушню гонець передав розпорядження невірно, і царевич, взявши наявних слонів і найсильніших солдат, увійшов через ворота в місто на допомогу батькові.

Після загибелі Пірра Гелен здався в полон Алкіонею, синові Антігона II Гоната. Македонський цар поставився до сина свого старовинного ворога з підкресленою повагою і дозволив йому повернутися на батьківщину, де тіло Пірра і було віддане землі. Однак, надалі Антигон захопив табір епіріотів і змусив їх перейти до себе на службу.[4][5]

Про подальшу долю Гелена історичні джерела не повідомляють.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Diodorus Siculus, Bibliotheca historica 22.8.2; Plutarch, Pyrrhus 9
  2. Плутарх, «Порівняльні життєписи»: Пірр, §9
  3. Плутарх. Сравнительные жизнеописания: Пирр (9, 33-34)
  4. Marcus Junianus Justinus, «Επιτομή της Φιλιππικής Ιστορίας του Πομπήιου Τρόγου», 25.5
  5. Плутарх, «Порівняльні життєписи», §33, §34