Гельветійська республіка

Увага: Не вказане значення "continent"

Helvetische Republik  (німецька) République helvétique  (французька) Repubblica Elvetica  (італійська) Republica helvetica  (романшська) Гельветійська республіка
Клієнтська держава Франції
↓ 1798 – 1803 ↓
Вгорі: передня сторона Внизу: зворотна сторона Офіційна печатка «меншої ради» (Kleiner Rath)
Швейцарія: історичні кордони на карті Гельветійська республіка з кордонами згідно з першою Гельветійською конституцією від 12 квітня 1798 року. Сучасні кордони Швейцарії окреслені помаранчевим кольором.
Столиця	Аарау (1798) Люцерн (1798–1799) Берн (1799–1803)
Мови	французька, німецька, італійська
Форма правління	Директоріальна республіка
Історичний період	Французькі революційні війни
• Конфедерація розпалася внаслідок вторгнення Франції	5 березня 1798
• Проголошено	12 квітня 1798
• Вибори в Цюриху	14 квітня 1798
• Договір про взаємну оборону з Францією	19 серпня 1798
• Дипломатичне визнання французькими союзниками	19 вересня 1798
• Мальмезонська конституція	29 травня 1801
• Федеральна конституція	27 лютого 1802
• Акт про медіацію	19 лютого 1802
Населення
Попередник Наступник Стара швейцарська конфедерація Республіка семи десятин Три ліги Швейцарська конфедерація (наполеонівська) Республіка Вале
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гельветійська республіка

Гельветі́йська респу́бліка (фр. République helvétique, нім. Helvetische Republik, італ. Repubblica elvetica) — історична держава, що існувала протягом 1798—1803 рр. на території Швейцарії.

Під кінець 1797 року Директорія Французької Республіки постановила зайняти Швейцарію. 5 березня 1798 року французькі війська вступили на швейцарські терени, і невдовзі вся країна опинилася під владою Франції.

12 квітня 1798 року в Аарау 121 депутат від 10 кантонів ухвалили розпустити Швейцарську конфедерацію, а замість неї утворити Гельветійську республіку. Було обрано 5-особову директорію з необмеженими повноваженнями, утворено Велику Раду та Сенат. Були скасовані десятина, тортури та обов'язкова належність ремісників до цеху. Країну поділено на 23 кантони. З території республіки вилучили на користь Франції Женеву, Невшатель, Базель, Біль і Мюлуз.

Спробу кантонів Гларус і Швіц відокремитися від нової республіки придушили французькі війська. Проте на території Швейцарії почалися партизанські дії. На початку 1799 року в кантонах Урі, Швіц, Тічино та Вале вибухнуло селянське повстання. Скориставшись ситуацією, на територію країни вступили австрійські війська, зайнявши кантон Граубюнден.

У країні почалася анархія. У січні 1800 року на місце директорії створили Комітет Гельветійської Ради. У лютому 1801 року справами Гельветійської республіки зайнявся особисто Наполеон Бонапарт. Але його проєкти конституції були почергово відхилені у 1801 і 1802 рр.

19 лютого 1803 року Наполеон видав Акт про медіацію (нім. Mediationsakt, фр. Acte de médiation), згідно з яким Гельветійську республіку було ліквідовано, а замість неї створено конфедеративний союз 19 кантонів, тісно асоційований із Францією (його скасували 1813 року, після чого незалежність Швейцарії було відновлено).

Див. також

• Швейцарія в Наполеонівську епоху

Література

• Andreas Stählin: Helvetik. In: Handbuch der Schweizer Geschichte, Bd. 2. Berichthaus, Zürich 1977, S. 785—839.

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гельветійська республіка