Гельмут Вільберг

Гельмут Вільберг
чеськ. Helmuth Wilberg
Народився	1 червня 1880(1880-06-01)  Берлін, Німецька імперія
Помер	20 листопада 1941(1941-11-20) (61 рік)  Дрезден, Саксонське королівство  ·авіаційна катастрофа
Країна	Німецький Райх
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал авіації
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Галліполійська зірка Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Гельмут Вільберг (нім. Helmuth Wilberg; 1 червня 1880, Берлін — 20 листопада 1941, Дрезден) — німецький офіцер, генерал авіації.

Біографія

Наполовину єврей. 18 квітня 1899 року вступив в 80-й фузілерний полк. 15 вересня 1910 року отримав ліцензію льотчика. Закінчив Військову академію (1913). З 1 жовтня 1913 року — ад'ютант інспекції ВПС. Учасник Першої світової війни, з 2 серпня 1914 року — командир 11-го польового авіазагону, з 27 липня 1915 року — командувач авіацією 4-ї армії. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, з грудня 1918 року служив в прусському, з 1 жовтня 1919 року — в Імперському військовому міністерстві. 1 жовтня 1927 року переведений в штаб 18-го піхотного полку, а 1 лютого 1928 року очолив батальйон. З 1 жовтня 1929 року — комендант фортеці Бреслау. 30 листопада 1932 року вийшов у відставку. 1 жовтня 1934 року вступив в люфтваффе і призначений начальником відділу Імперського міністерства авіації. З 1 квітня 1936 року — начальник Вищої школи люфтваффе. 1 жовтня 1937 року очолив спеціальний штаб W (здійснював постачання легіону «Кондор»). 31 березня 1938 року вийшов у відставку, але 26 серпня 1939 року був призваний на службу і призначений вищим керівником навчальних закладів 4-го військового округу. Загинув в авіакатастрофі.

Звання

• Фенріх (18 квітня 1899)
• Лейтенант (27 січня 1900)
• Оберлейтенант (18 жовтня 1909)
• Гауптман (1 жовтня 1913)
• Майор (1 червня 1921)
• Оберстлейтенант (1 квітня 1927)
• Оберст (1 жовтня 1929)
• Генерал-майор (1 жовтня 1932)
• Генерал-лейтенант запасу (1 грудня 1935)
• Генерал-лейтенант (1 квітня 1936)
• Генерал авіації запасу (31 березня 1938)
• Генерал авіації (1 вересня 1940)

Нагороди

• Нагрудний знак військового пілота (Пруссія)
• Орден Корони (Пруссія) 4-го класу
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу
• Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц) 2-го класу
• Нагрудний знак польового пілота (Австро-Угорщина)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Галліполійська зірка (Османська імперія)
• Нагрудний знак пілота-спостерігача (Болгарія)
• Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 2-й клас (Третє Болгарське царство)
• Пам'ятний знак пілота (Пруссія)
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Нагрудний знак спостерігача

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin, S.111