Геліт
| Геліт | |
|---|---|
  | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1]  |
| Абревіатура | Hoe[2] |
| Хімічна формула | C₁₄H₈O₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 10.CA.15 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Адольф Гуль[3] |
 Геліт у Вікісховищі | |
Геліт — органічний мінерал, антрахінон С14Н8О2. Названий на честь норвезького геолога Адольфа Гуля[4].
Утворюється на стінках порожнин внаслідок згону при вугільних пожежах.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Handbook of mineralogy — Hoelite [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Геліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Геліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В.С., Суярко В.Г., Іщенко Л.В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |